|
Рудольф фон Бюнау
Рудольф фон Бюнау (нім. Rudolf von Bünau; 19 серпня 1890, Штутгарт — 14 січня 1962, Кірхгайм-унтер-Тек) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Лицар-іоаніт. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям. БіографіяСин вюртемберзького дільничого інспектора майора Рудольфа фон Бюнау (1850—1898) та його дружини Марії Кароліни, уродженої Штайб (1868—1933). Учасник Першої світової війни. Після демобілізації залишений у рейхсвері, служив в основному в кулеметних частинах. З 1 жовтня 1933 року — командир 3-го батальйону 13-го піхотного полку. З 15 жовтня 1935 року — інструктор військового училища в Дрездені. З 10 листопада 1938 року — командир 133-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. З 25 жовтня 1940 по 4 червня 1941 року — командир 177-ї піхотної дивізії. З 1 листопада 1941 по 1 лютого 1943 року — командир 73-ї піхотної дивізії. Учасник боїв у Криму, в районі Міуса, на Кавказі, в районі Новоросійська і Мелітополя. 7 листопада 1943 року переведений у резерв. З 1 лютого по 1 квітня 1944 року — командир 52-го армійського корпусу. З 1 квітня 1944 по 16 березня 1945 і з 20 березня по 6 квітня 1945 року — командир 11-го армійського корпусу. З 14 по 20 березня 1945 року перебував у резерві. З 1 квітня 145 року — командувач оборонним районом «Відень». 16 квітня під командуванням Бюнау була сформована група, з якою він 8 травня 1945 року здався американським військам. 9 квітня 1947 року звільнений з полону. Загинув у ДТП. Сім'я28 лютого 1914 року одружився з Катаріною Лауффер (1893—1975). В шлюбі народились двоє синів:
Обоє синів генерала фон Бюнау були офіцерами танкових військ і загинули на Східному фронті. Звання
НагородиПерша світова війна
Міжвоєнний період
Друга світова війна
Повоєнний період
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
