Рудольф Шпільман (нім.Rudolf Spielmann, 5 травня1883, Відень — 20 серпня1942, Стокгольм), один з найсильніших шахістів світу на початку ХХ ст. Навчився грати в шахи в дитинстві й мав славу вундеркінда. Від природи був нервовим і вразливим, що зумовило нерівну гру на турнірах.
Для гри Шпільмана характерний гострокомбінаційний стиль; він прагнув створювати ускладнення на дошці від початку партії, був «лицарем королівського гамбіту». Завдяки цим якостям Ріхард Реті назвав Шпільмана «останнім романтиком шахів». Мистецтву жертви він присвятив свою роботу «Richtig opfern» (1935; в російському перекладі — «Теория жертвы», М.-Л., 1936). суперечності між творчими та спортивними цілями зумовили нерівну гру Шпільмана на змаганнях. Нарівні з успіхами йому довелося пережити низку невдач: Карлови-Вари (1923) — 17 — 18-е місця, Москва (1925) — 12 — 14-е місця та інші. Під впливом невдач Шпільман змінив свій стиль гри відповідно до вимог часу (залишившись сильним тактиком, став проводити атаки на солідній позиційній основі), відмовився від застосування королівського гамбіту, опублікувавши статтю «Про хворий королівський гамбіт» (російський переклад в журналі «Шаховий листок», 1923). На честь Шпільмана названий варіант захисту Німцовича, який він розробив.
Шпільмана можна справедливо назвати неоромантиком. Його кумирами були Андерсен і Чигорін. Шпільман — останній геній гамбітної гри. Зробив чималий внесок у теорію королівського гамбіту. Мав чудовий комбінаційний зір. Саме внаслідок деякої своєї однобокості найкращих результатів досяг у партіях проти слабких суперників, які губилися в складних позиціях.
Після окупації Австрії, Шпільман, бувши євреєм, був змушений втекти до Швеції, де й помер у злиднях.
Книги
Ein Rundflug durch die Schachwelt, B. — Lpz. 1929; в російському перекладі: О шахматах и шахматистах, [Л.], 1930;
Практические советы шахматистам, М. — Л., 1930 (рос.)
Література
Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 501. — 624 с. — 100 00 экз. — ISBN 5-85270-005-3. (рос.)
Романов И. Последний романтик // 64 — Шахматное обозрение. — 1982. — № 8. — С. 24—26. (рос.)