Рудня Маримонова
Ру́дня Маримо́нова (біл. Рудня Марымонава[1]) — село, центр Руднемаримоновської сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь. ГеографіяРозташуванняНа півдні та заході межує з лісом. За 27 км від залізничної станції Якимівка (на лінії Калинковичі — Гомель), 50 км на південний захід від Гомеля[2]. ГідрографіяЧерез село проходить меліоративний канал, з'єднаний з річкою Дніпро. Транспортна мережаТранспортні зв'язки степовою дорогою, потім автомобільна дорога Калинковичі — Гомель. Планування складається з двох розділених каналом частин: східної (чотири короткі вулиці, які віялом розходяться від каналу на схід) та західної (безсистемна забудова вздовж каналу). Забудова дерев'яної садибного типу. У 1990-1993 роках збудовано 189 цегляних котеджів, у яких розмістилися переселенці із забруднених радіацією місць внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. ІсторіяСтародавні часиВиявлені археологами городища VII-III століття до н. е., III століття до н. е., ІІ століття н. е. ранньої залізної доби та поселення VII століття до н. е. — ІІ століття нашої ери (за 0,5 км на захід від села) свідчать про заселення цих місць з давніх-давен. Російська імперіяЗа письмовими джерелами відоме з XVIII століття як село у володінні поміщиці Володьковій, а згодом — Хотеновській. З початку 1880-х років діяв хлібний магазин. Відповідно до перепису 1897 року розташовувалися: вітряк, зернодробарка. Поруч був однойменний фольварк. У 1909 році 1899 десятин землі, у Дятловицькій волості Гомельського повіту Могилівської губернії. Радянська добаЗ 8 грудня 1926 року центр Рудня-Маримоновської сільради Дятловицького, з 4 серпня 1927 року Гомельського, з 10 лютого 1931 року Лоєвського, з 25 грудня 1962 року Речицького, з 15 січня 1964 року Гомельського районів Гомельського округу (до 26 липня) з 20 лютого 1938 року на Гомельщині. У 1930 році організовано колгосп «Смєлий», працювали паровий млин, 2 кузні. Німецько-радянська війнаПід час німецько-радянської війни німецькі окупанти створили у селі свій гарнізон, розгромлений партизанами. У листопаді 1943 року карателі спалили 87 дворів та вбили 87 мешканців. У боях за село в 1943 році загинули 144 радянські солдати (поховані в братській могилі на південній околиці). 60 мешканців загинули на фронті. Повоєнні рокиВ 1959 центр радгоспу імені Некрасова. Розташовані середня школа, клуб, Будинок культури, амбулаторія, бібліотека, аптека, ветеринарна ділянка, відділення зв'язку, комплексний приймальний пункт побутового обслуговування населення, швейна майстерня, їдальня, 2 магазини, лазня, дитячий садок. НаселенняЧисельність
Динаміка
Література
Примітки
|