Руденський Андрій Вікторович

Руденський Андрій Вікторович
Народився	26 січня 1959(1959-01-26) (65 років) Свердловськ, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, телеактор
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна, Уральський державний архітектурно-мистецький університет^d і Уральський політехнічний коледж^d
IMDb	nm0748721
rudenskiyand.narod.ru

Руденський Андрій Вікторович — популярний радянський і російський актор театру, кіно, телебачення і дубляжу.

Життєпис

Народ. 26 січня 1959 р. у м. Свердловськ (РРФСР). 1978 року закінчив із червоним дипломом Уральський політехнікум у Свердловську за спеціальністю «прокатне виробництво». Потім три роки навчався у Свердловському архітектурному інституті. На третьому курсі інституту грав у театральній студії, де й задумався про правильність обраної ним професії.

Закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1984).

У 1989—2001 рр. — актор Московського Нового драматичного театру.

Знявся більше ніж у дев'яноста кінофільмах і телесеріалах («Життя Клима Самгіна» (1986-88, головна роль), «Турецький гамбіт» (2005, Лествицький) та ін.).

Знімався в картинах українських кіностудій («Морський вовк» (1990, т/ф, 4 с, Хемфрі ван Вейден), «Вітчим» (2007, Леонід), а також в російсько-українських кінострічках («Золоті хлопці» (2005, т/с), «Під знаком Діви» (2007), «Даїшники» (2008, т/с), «Гроші для доньки» (2008), «Штрафник» (2016, т/с), «Зорге» (2017, т/с) та ін.).

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (свідоме порушення державного кордону України: участь у зйомках серіалу «Вурдалаки» (2015, реж. С. Гінзбург) на території окупованого Росією Криму)[1].

Фільмографія

• «Життя Клима Самгіна» (1986—1988, т/ф, Клим Самгін)
• «Морський вовк» (1990, т/ф, 4 с, Хемфрі ван Вейден; Одеська кіностудія, реж. І. Апасян)
• «Фуфло» (1990, Віктор Калошин)
• «Біси» (1992, Микола Всеволодович Ставрогін)
• «Роман „alla russa“» (1994, Маріо Фоніцетті, італійський художник)
• «Брат нашого Бога» (1997, Станіслав; реж. Кшиштоф Зануссі)
• «Зупинка на вимогу» (2000—2001, т/с, Сергій Кленін)
• «Каменська. Частина 2» (2002, т/с, «Я помер учора», Андрій Лутов, заступник директора реабілітаційного центру)
• «Срібло і чернь» (2003, документальний; Владислав Ходасевич)
• «Турецький гамбіт» (2005, т/с, Лествицький)
• «Єсенін» (2005, т/с, Олександр Блок)
• «Золоті хлопці» (2005, т/с, Максим Миколайович Вітров, банкір; реж. Б. Небієрідзе)
• «Вовкодав з роду Сірих Псів» (2006, Тілорн)
• «Тихий Дон» (2006, т/с, Євгеній Листницький)
• «Під знаком Діви» (2007, Володимир)
• «Доглядальниця» (2007, Юра)
• «Гроші для доньки» (2007, Юрій Романович Кузнєцов, дипломат)
• «Вітчим» (2007, Леонід; реж. А. Бенкендорф, Україна)
• «Адмірал» (2008, т/с, Алексєєвський)
• «Даїшники» (2008, т/с)
• «Катерина» (2014, т/с, герцог Антон Ульріх)
• «Вурдалаки» (2016, т/с, Вітольд)
• «Штрафник» (2016, т/с, Хром)
• «Зорге» (2017, т/с, Ейген Отт)
• «Менталіст» (2018, т/с, (серія № 1 «Наслідувач серійного вбивці»); Арсеній Багрицький, директор клініки «Lifemed»; Росія—Україна)
• «Чернетка» (2018, Данило Сергійович, батько Кирила Максимова, вчений-історик)
• «Чорне море» (2020, т/с, Адріан Котряну, начальник розвідшколи абверу, полковник, граф)
• рос. «Ищейка 6» (2021, т/с, 4 с; Морозов, московський суддя)
• «Анатомія серця» (2021, т/с, Бєльський) та інші...

Примітки

1. Центр «Миротворець»: Руденський Андрій Вікторович

Література

• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.36-37.

Посилання

• Андрій Руденський на сайті IMDb (англ.)
• Неофіційний сайт Андрія Руденського(рос.)
• Фільмографія Андрія Руденського (kino-teatr.ru)(рос.)