Рослини-паразитиРослини-паразити — екологічна група покритонасінних рослин (Magnoliophyta), які отримують поживні речовини безпосередньо з тканин інших рослин. Зв'язок з рослиною-господарем паразит здійснює через гаусторії, що утворюються в результаті перетворення зародкового кореня або, в окремих випадках, тканин стебла[1]. В даний час відомо близько 4100 видів рослин-паразитів, що відносяться до 19 родин[2]. КласифікаціяРослини-паразити можуть бути класифіковані в такий спосіб:
Для напівпаразитів до одного виду може бути застосовано по одному елементу з трьох множин термінів, наприклад:
Голопаразити завжди є облігатними, таким чином потрібні тільки два терміни, наприклад: Деякі представники паразитівРафлезієвіПредставники родини рафлезієвих (близько 30 видів) паразитують на рослинах з роду Tetrastigma родини Виноградових. Паразит майже цілком знаходиться в корені або стеблі рослини-господаря: зовні розташовуються тільки квітки. Найвідоміший представник — рафлезія Арнольда, яка характеризуються дуже великими квітками (до метра в діаметрі). СанталовіВ Україні досить часто на гілках тополі та інших дерев поселяється рослина омела — сильно розгалужений багаторічний чагарник. Ця рослина здатна до фотосинтезу, але воду та інші мінеральні речовини вона отримує через гаусторії, проникаючи в ксилему дерева-господаря. ЗаразиховіПредставники родини заразихових позбавлені хлорофілу й існують цілком за рахунок рослини-господаря, на якому ростуть. Широко відомі представники роду Петрів хрест. Його м'ясисті безбарвні стебла з односторонньою китицею малиново-червоних квітів з'являються в російських лісах напровесні. Корінь, що знаходиться в ґрунті, галузиться і утворює хрестоподібні з'єднання, від яких і походить назва рослини. ПаразитаксусПаразитаксус — ендемік острова Нова Каледонія, єдиний паразит серед хвойних[3]. Примітки
Посилання
|