Романчук Анатолій Михайлович

Романчук Анатолій Михайлович
 Капітан
Загальна інформація
Народження17 січня 1981(1981-01-17)
Дунаївці, Хмельницька область
Смерть27 липня 2014(2014-07-27) (33 роки)
Сніжне, Донецька область
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma MaterВійськовий інститут ракетних військ та артилерії (СумДУ)
Військова служба
Роки служби1999-2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Анато́лій Миха́йлович Романчу́к (17 січня 1981, Дунаївці, Хмельницька область — 27 липня 2014, Сніжне, Донецька область) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1981 року в місті Дунаївці Хмельницької області. Мешкав в селі Залісці Дунаєвецького району; закінчив Залісецьку загальноосвітню школу.

В лавах Збройних Сил України з 1 серпня 1999 року. 2003-го закінчив Військовий інститут ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського державного університету. Начальник розвідки гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 72-га окрема механізована бригада. Проживав в місті Біла Церква.

26 липня 2014 здійснив спробу вирватися з оточення терористично-російськими формуваннями на кордоні із Росією біля села Тарани Шахтарського району. Був тяжко поранений, і разом з майором Олександром Шкурком потрапив в полон, доставлений до лікарні. Прооперований, намагалися лікувати, але він помер в лікарні міста Сніжне.

5 серпня 2014-го в Білій Церкві відбулося громадське прощання з Героєм.

Без Анатолія лишились батьки, дружина й син.

Похований в селі Залісці Дунаєвецького району 6 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування

  • 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
  • Почесний громадянин міста Біла Церква (14.10.2014; посмертно)
  • 21 квітня 2015 року на будівлі Залісецького навчально-виховного комплексу йому відкрито меморіальну дошку
  • Його ім'ям названо вулицю в селі Залісці.

Джерела