Романенко Аліна Михайлівна
Алі́на Миха́йлівна Романе́нко (25 липня 1938, Київ) — українська науковиця-уролог, патолог. Доктор медичних наук (1976), професор (1979), академік НАМН (2000) і член-кореспондент НАН України (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1990), лауреат Державних премій УРСР (1986) та України в галузі науки і техніки (2007), нагороджена орденом «За заслуги» III (1999) й II ступеня (2013). Віце-президент Асоціації патологів України (з 1993), президент Українського відділення Міжнародної академії патології (1995). З життєписуНародилася 1938 року в Києві; 1961-го закінчила Київський медичний інститут. Протягом 1967—1973 років та з 1978-го працює в Інституті урології НАМН України (від 1978 року — завідувач відділу). Президент Українського відділення Міжнародної академії патології, член європейського суспільства патологів. Наукові напрями:
Як педагог підготувала 11 докторів та 26 кандидатів наук. Є засновницею наукової школи по онкопатології в області урології. Член Європейського товариства патологів. Співпрацює із вченими з університетів Осаки, Мальме, Валенсії. Спільно з японськими, шведськими та іспанськими колегами проведені дослідження з проблем гістогенезу та молекулярних особливостей канцерогенезу в сечовому міхурі, нирці, передміхуровій залозі, індукованому хронічною довготривалою дією малих доз йонізуючого випромінювання у осіб, які проживають в забруднених радіонуклідами регіонах України. Першою організувала та впровадила в Україні методи сучасної діагностики нефрологічних захворювань та чоловічого безпліддя на основі пункційної біопсії, здійснила вивчення особливості морфогенезу гострого гломерулонефриту (залежно від клінічного перебігу захворювання), з'ясувала шляхи його хронізації і морфологічні ознаки терапевтичного патоморфозу. Досягла успіхів в розробці проблем трансплантації трупної донорської нирки (щодо її морфологічного підґрунтя) та вивченні патогенезу реакції відторгнення алотрансплантата нирки. З 2000-х років проводить унікальні молекулярно-генетичні дослідження ролі хронічної дії малих доз іонізуючого опромінення в канцерогенезі сечового міхура, передміхурової залози та нирки людини — з метою розробки теоретичних основ для профілактики, моніторингу за клінікою, та задля розвитку сучасної таргетної терапії. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007) — за визначення механізмів радіоіндукованих онкогематологічних та онкологічних ефектів Чорнобильської катастрофи, розробку і впровадження новітніх технологій медичного захисту постраждалих, співавтори Базика Дмитро Анатолійович, Бебешко Володимир Григорович, Богданова Тетяна Іванівна, Бруслова Катерина Михайлівна, Епштейн Овсій Володимирович, Омельянець Микола Іванович, Тронько Микола Дмитрович. Родина
Науковий доробокЄ автором понад 300 наукових робіт, з них числі 10 монографій, в тому числі
Серед патентів — «Спосіб прогностичної діагностики чоловічої неплідності різної етіології», 2013, співавтори Базалицька Світлана Василівна, Горпинченко Ігор Іванович, Нікітін Олег Дмитрович, Персидський Юрій Всеволодович. ПриміткиДжерела
|