Розріджена мережаУ науці про мережі розрі́джена мере́жа (англ. sparse network) має набагато менше з'єднань, ніж можливе максимальне число з'єднань у цій мережі (протилежністю є щі́льна мере́жа, англ. dense network). Вивчення розріджених мереж є відносно новою сферою, насамперед стимульованою вивченням реальних мереж, таких як соціальні та комп'ютерні мережі.[1] Звісно, поняття набагато меншої кількості з'єднань є розмовним та неформальним. Хоча й можна винайти поріг для певної мережі, універсального порогу, що визначав би, що насправді означає набагато менше, не існує. В результаті, формального сенсу в розрідженості для будь-якої скінченної мережі не існує, незважаючи на поширену згоду, що більшість емпіричних мереж є справді розрідженими. Проте існує формальний сенс у розрідженості у випадку нескінченних мережних моделей, що визначається поведінкою кількості ребер (M) та/або середнього степеня (⟨k⟩), коли кількість вузлів (N) прямує до нескінченності.[2] ВизначенняПросту незважену мережу розміру називають розрідженою, якщо кількість з'єднань у ній є набагато меншою за максимально можливе число з'єднань :[1] . У будь-якій заданій (реальній) мережі кількість вузлів N та з'єднань M є лише просто двома числами, тож значення знаку набагато менше ( вище) є виключно розмовним та неформальним, як і такі заяви, що «багато реальних мереж є розрідженими». Проте, якщо ми маємо справу з синтетичною послідовністю графів , або мережною моделлю, чітко визначеною для мереж будь-якого розміру N = 1,2, …, , то набуває звичного формального значення: . Іншими словами, мережну послідовність або модель називають щільною або розрідженою залежно від того, чи (очікуваний) середній ступінь в масштабується лінійно, чи сублінійно з N:[2][3] є щільною (англ. dense), якщо ; є розрідженою (англ. sparse), якщо . Важливим підкласом розріджених мереж є мережі, середній степінь яких або є сталим, або збігається до сталого. Деякі автори називають розрідженими лише такі мережі, тоді як інші припасають для них особливі назви:[4] є істинно розрідженою (англ. truly sparse) або надзвичайно розрідженою (англ. extremely sparse) або ультрарозрідженою (англ. ultrasparse), якщо . Існують також альтернативні, більш строгі визначення розрідженості мережі, що вимагають збігання розподілу ступенів у до чітко визначеної границі при .[5] Відповідно до цього визначення, N-зірковий граф , наприклад, розрідженим не є. Розподіл степенів вузлівРозподіл степенів вузлів змінюється зі збільшенням зв'язності. Різні щільності ребер у складних мережах мають різний розподіл степенів вузлів, як підказує аналіз мережі Flickr.[6] Розріджено зв'язані мережі мають безмасштабний, степеневий закон розподілу. Зі збільшенням зв'язності мережі демонструють дедалі більше розходження зі степеневим законом. Одним з основних чинників, що впливають на зв'язність мережі, є схожість вузлів . Наприклад, у соціальних мережах люди, імовірно, будуть з'єднаними між собою, якщо вони мають однакове соціальне походження, зацікавлення, смаки, переконання тощо. У контексті біологічних мереж білки або інші молекули є зв'язаними, якщо вони мають однакову або взаємодоповнювальну форму їхніх складних поверхонь.[6] Загальна термінологіяЯкщо вузли в мережах не є зваженими, то структурні складові мережі можливо показувати за допомогою матриці суміжності . Якщо більшість елементів у матриці дорівнює нулеві, таку матрицю називають розрідженою матрицею. І навпаки, якщо більшість елементів є ненульовими, то матриця є щільною. Розрідженість або щільність матриці визначається часткою нульового елемента до загальної кількості елементів у матриці. Так само в контексті теорії графів, якщо число ребер є близьким до свого максимуму, то граф буде відомим як щільний граф. Якщо число ребер є меншим за максимальне можливе число ребер, то графи цього типу називають розрідженими графами.[7] ЗастосуванняРозріджені мережі зустрічаються у соціальних, комп'ютерних та біологічних мережах , також їх застосування можливо знайти у транспорті, електромережах, мережах цитування тощо. Оскільки більшість реальних мереж є великими та розрідженими, для їх розуміння та аналізу було розроблено кілька моделей.[8] Ці мережі надихнули розріджений дизайн мереж на чипі у розробці багатопроцесорної вбудованої комп'ютерної техніки . Розріджені мережі також здешевлюють обчислення, роблячи ефективним зберігання мережі як списку суміжності замість матриці суміжності. Наприклад, при використанні списку суміжності ітерування над сусідами вузла можливо досягати за Ο(M/N), тоді як з матрицею суміжності його досягають за Ο(N).[2] Примітки
|