|
Розвинені країни
.svg) .png) Розвинені країни — країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Країни з максимальним валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на душу населення часто відповідають критеріям розвинених країн, проте, засновуючись тільки на цьому показнику, виникають деякі аномалії, тому цей фактор зазвичай не використовується самостійно. До розвинутих країн ООН відносить приблизно 60 держав Європи, Азії, Північної Америки, Африки, Австралії і Океанії. Група країн цього типу налічує близько двох десятків держав, у них проживає 15 % населення планети. Ці країни володіють величезними фінансовими ресурсами і на їх частку припадає 9/10 іноземних інвестицій, тобто довгострокових вкладень капіталу безпосередньо у підприємства промисловості, сільського господарства, торгівлі та інших галузей господарства зарубіжних країн. Саме економічно розвинуті країни є членами Організації економічного співтовариства і розвитку (ОЕСР) і так званого Паризького клубу, що контролює світовий фінансовий ринок. Основна закономірність цих країн — наявність високорозвинутого господарства, у якому поєднується діяльність держави і потужних угруповань національного та транснаціонального капіталу. Особливо помітне місце серед них посідають головні країни, або так звана «велика сімка». Це — США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Канада та Австралія. На них припадає майже половина ВВП та виробництва промислової продукції світу, більша частина оборотів світової зовнішньої торгівлі. Для цих країн характерні такі риси: усі вони постіндустріальні або індустріальні; їх великі корпорації контролюють прямо або опосередковано основну частку продуктивних сил світового господарства; правлячі кола та капітал цих країн тримають у своїх руках реальні засоби контролю над світовими політичними та економічними процесами. Корпорація — це підприємство, діяльність якого базується на використанні акціонерного капіталу, тобто капіталу вкладників, за який вони придбали цінні папери — акції цього підприємства. Корпорації, сфера діяльності яких — весь світовий ринок, називають транснаціональними. До решти країн цього типу належать малі промислово розвинуті країни Європи: Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія, Данія, Австрія та інші, а також промислово розвинуті країни південної півкулі: Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка. Економічні списки за різними критеріямиІндекс людського розвитку (ІЛР).svg)  ІЛР ООН – це статистичний показник, який вимірює рівень людського розвитку економіки. Хоча існує сильний зв’язок між високим показником ІЛР і процвітаючою економікою, ООН зазначає, що ІЛР визначає більше, ніж дохід або продуктивність. На відміну від ВВП на душу населення або доходу на душу населення, ІЛР враховує, як дохід перетворюється «на можливості освіти та охорони здоров’я, а отже, на вищий рівень людського розвитку». З 1990 року Норвегія (2001–2006, 2009–2019), Японія (1990–1991 і 1993), Канада (1992 і 1994–2000) та Ісландія (2007–2008) мають найвищий показник ІЛР. Наступні країни у 2022 році вважаються країнами «дуже високого людського розвитку»:[1]
Класифікація МВФ Країни, класифіковані МВФ як країни з розвиненою економікою станом на 2008 рік Станом на квітень 2020 року, до економічно розвинених країн Міжнародний валютний фонд відносить такі країни та залежні території:[2] Європа і Близький Схід
Азіатсько-Тихоокеанський регіонПівнічна АмерикаСвітовий банк: економіки з високим доходом Згідно зі Світовим банком, наступні 85 суверенних держав та територій класифікуються як економіки з високим доходом, маючи номінальний ВВП на душу населення, що перевищує $14,005 станом на 2024 рік:[3] Несуверенні території позначені зірочкою (*). *
 Американське Самоа*
Члени Комітету допомоги розвитку До Комітету допомоги розвитку (DAC) входять 29 країн-членів ОЕСР та Європейський Союз,[4] це група провідних країн-донорів світу, які обговорюють питання, пов'язані з допомогою розвитку та скорочення бідності у країнах, що розвиваються.[5] Наступні країни-члени ОЕСР є членами DAC: 23 країни Європи: *  Австрія
Дві країни Америки: Дві країни Азії: Дві країни Океанії: Члени Паризького клубу У Паризькому клубі (фр. Club de Paris), групі офіційних представників країн-кредиторів, що шукають узгоджені та стійкі рішення для країн-боржників, є 22 постійних члени. 15 країн Європи: * Австрія
Три країни Америки: Три країни Азії: Одна країна Океанії: Примітки
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
