Рогоза Борис Петрович

Борис Петрович Рогоза
150х204
Народився	16 лютого 1934(1934-02-16) село Стави Кагарлицького району Київської області,  УРСР
Помер	29 вересня 2004(2004-09-29) (70 років) Київ ·цереброваскулярні хвороби
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР,  Україна
Національність	українець
Діяльність	прозаїк, публіцист
Мова творів	українська
Нагороди	Заслужений працівник культури України

|Ukrcenter= |Примітки= |Причина смерті=

Борис Петрович Рогоза (16 лютого 1934(19340216), село Стави Кагарлицького району Київської області — 29 вересня 2004) — український прозаїк, публіцист.

Біографія

Народився 16 лютого 1934 року в селі Стави Кагарлицького району Київської області в сім'ї учителя.

У 1952 році закінчив Ставівську середню школу з золотою медаллю.

У 1957 році закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

Працював у багатьох періодичних виданнях, зокрема «Правда Прилуччини», «Київська правда», «Комсомолець Полтавщини», «Молодь України». Деякий час був на комсомольській роботі, а потім — відповідальним секретарем журналу «Дніпро», директором видавництва «Радянський письменник». З 1981 по 1996 роки був голоним редактором «Літературної України». Вийшовши на пенсію, працював старшим літературним редактором  у редакції тижневика Київської міської ради «Хрещатик», де, зокрема, вів популярну рубрику «Уроки державної мови».

З 1976 року – член Спілки письменників України.

Помер 29 вересня 2004 р. внаслідок інсульту на 71-му році життя, не опритомнівши після складної операції.[1]

Літратурна діяльність

Творча біографія Бориса Рогози розпочалася з художньо-документальної прози, якій він присвятив усе своє життя.

Повісті:

• «Рожевий сніг»,
• «Слово про полк Таращанський».

Збірки нарисів і публіцистики:

• «Ростуть будови – землі обнови»,
• «Люби село своє»,
• «У поході – без привалів»,
• «Відповідальність»,
• «На барикадах ідей».

Перекладав твори з російської мови.

Нагороди

Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Заслужений працівник культури України.

Примітки

1. Пішов навіки наш Учитель, журналіст, письменник, автор «Уроків державної мови» Борис Рогоза. Редакція газети «Хрещатик». 30.09.2004. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 06.01.2019.

Джерела

• «Літературна Україна», 7 жовтня 2004 р., № 39
• «Уроки державної мови», газета «Хрещатик»
• Васильчук О. Пам’яті славного земляка: [про Бориса Рогозу] / О. Васильчук // Вісн. Кагарличчини. – 2019. – 1 берез. – С.4
• Коритько Б. Мій земляк – Борис Рогоза – творець української держави   : [про письменника, публіциста, уродженця села Стави Кагарлицького(нині Обухівського) району Бориса Рогозу] / Б. Коритько // Вісн. Кагарличчини. – 2011. – 12 серп. – С.4.
• Чайка С. Уроки Бориса Рогози : [про вшанування пам’яті  Бориса Рогози у Ставівській середній школі] / С. Чайка // Літературна Україна. – 2012. – 27 верес. – С.1.