Ритуксимаб

Ритуксимаб
Систематизована назва за IUPAC
рекомбінантні IgG1 моноклональні антитіла до CD20
Класифікація
ATC-код L01XC02
PubChem
CAS 174722-31-7
DrugBank DB00073
KEGG D02994
Хімічна структура
Формула C6416H9874N1688O1987S44 
Мол. маса 143859,7 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 71% (п/ш), 100% (в/в)
Метаболізм НД
Період напіввиведення 31,5-407 год. (варіює відносно дози препарату та тривалості лікування)
Екскреція НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата МАБТЕРА®,
«Хоффманн-Ля Рош Лтд», Швейцарія
UA/14231/01/01
06.03.2015-06/03/2020
РЕДИТУКС,
«Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд»,Індія
UA/12905/01/01
25.04.2013-25/04/2018
[1]

Ритуксимаб (лат. Rituximabum) — синтетичний препарат, який є генно-інженерним моноклональним антитілом до поверхневого антигену B-лімфоцитів CD20.[2][3] Ритуксимаб застосовується як внутрішньовенно[4][5], так і підшкірно.[6] Ритуксимаб уперше розроблений у лабораторії компанії «IDEC Pharmaceuticals» дослідницькою групою під керівництвом Набіля Ханни, початково під назвою «IDEC-C2B8»[7], та застосовується у клінічній практиці з 1997 року.[8][9]

Фармакологічні властивості

Ритуксимаб — синтетичний лікарський препарат, який є генно-інженерним рекомбінантним гуманізованим (від миші[8][10][11]) моноклональним антитілом до поверхневого антигену B-лімфоцитів CD20.[12] Основний механізм дії препарату полягає у зв'язуванні ритуксимабу із трансмембранним антигеном зрілих В-лімфоцитів та пре-В-лімфоцитів CD20, що призводить до активації імунологічних реакції, які спричинюють лізис В-лімфоцитів.[2][3][4] Іншими механізмами дії ритуксимабу є зниження експресії антигенів CD40 та CD80 на поверхні В-лімфоцитів, що призводить до гальмування активації T-лімфоцитів, а також індукуванні елімінації аутореактивних Т-лімфоцитів, та відновленні аутотолерантності, що має значення для гальмування розвитку аутоімунних захворювань.[13] Початково ритуксимаб застосовувався для лікування В-лімфоцитарних неходжкінських лімфом[3][10], а також В-клітинного хронічного лімфолейкозу[14], у тому числі в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами (зокрема, бендамустином[15]). При подальших дослідженнях встановлено ефективність ритуксимаба при широкому спектрі аутоімунних та ревматологічних захворювань. Ритуксимаб застосовується при ревматоїдному артриті (у тому числі при неефективності інгібіторів фактору некрозу пухлини інфліксімаба або адалімумаба)[5][8], переважно в комбінації з метотрексатом.[12] У клінічних дослідженнях показана ефективність ритуксимаба при системному червоному вовчаку[3][16], синдромі Шегрена[3][13], системних васкулітах (у тому числі при синдромі Вегенера)[3][17], синдромі Гудпасчера[8], дерматоміозиті[3][8], анкілозуючому спондилоартриті[3], антифосфоліпідному синдромі[8][13], при різних формах хронічного гломерулонефриту[9] тромбоцитопенічній пурпурі та аутоімунних гемолітичних анеміях[13] пемфігусі та пемфігоїді[17] та розсіяному склерозі.[18]

Фармакокінетика

Ритуксимаб відносно повільно розподіляється в організмі після ін'єкції, максимальна концентація досягається протягом 3 діб після введення препарату. Біодоступність препарату після підшкірного введення становить 71 %, після внутрішньовенного застосування біодоступність становить 100 %. Метаболізм та шляхи виведення ритуксимабу з організму не визначені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 68 годин[2] (варіює від 31,5 до 407 годин при внутрішньовенному застосуванні, та до 29 діб при підшкірному введенні), і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп.

Показання до застосування

Ритуксимаб застосовується при неходжкінських лімфомах, хронічному лімфолейкозі, ревматоїдному артриті (переважно у комбінації з метотрексатом), ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі та пемфігусі.[2][11]

Побічна дія

При застосуванні ритуксимабу побічні ефекти спостерігаються рідше, ніж при застосуванні інших подібних препаратів.[3][8] Серед побічних ефектів препарату найчастішими є[2][4]:

Протипокази

Ритуксимаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату та до білків миші.[2][4]

Форми випуску

Ритуксимаб випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для інфузій у флаконах по 10, 30 та 50 мл; і розчину для підшкірного введення в ампулах по 11,7 мл.[19]

Синоніми

МАБТЕРА (MabThera), Riabni, Rituxan, Руксієнс (Ruxience), Truxima, Риксатон, Реддитукс

Примітки

  1. ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 1 квітня 2017.
  2. ↑ а б в г д е РИТУКСИМАБ (RITUXIMABUM) Діюча речовина [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в г д е ж и к Перспективы применения ритуксимаба при аутоиммунных заболеваниях человека Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 31 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  4. ↑ а б в г RITUXIMAB (РИТУКСИМАБ) Архівована копія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 31 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  5. ↑ а б Эффективность и безопасность ритуксимаба у больных с активным ревматоидным артритом [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ РИТУКСИМАБ (МАБТЕРА) ДЛЯ ПОДКОЖНОГО ВВЕДЕНИЯ НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ХОРОШО ИЗУЧЕННОГО ПРЕПАРАТА [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ «Why San Diego Has Biotech», Fikes, Bradley J. San Diego Metropolitan (англ.)
  8. ↑ а б в г д е ж Ритуксимаб в лечении ревматических болезней Архівована копія. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  9. ↑ а б Применение ритуксимаба при идиопатическом гломерулонефрите и системных заболеваниях с поражением почек Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 29 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  10. ↑ а б Эффективность терапии пациентов с неходжкинскими лимфомами с использованием препарата ритуксимаб [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ а б Rituximab [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. ↑ а б Опыт применения ритуксимаба в лечении ревматоидного артрита [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ а б в г Ритуксимаб в лечении аутоимунных цитопений [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Saini KS, ((Azim HA Jr)), Cocorocchio E, Vanazzi A, Saini ML, Raviele PR, Pruneri G, Peccatori FA (2011). Rituximab in Hodgkin lymphoma: Is the target always a hit?. Cancer Treat Rev. 37 (5): 385—90. doi:10.1016/j.ctrv.2010.11.005. PMID 21183282. (англ.)
  15. ↑ Бендамустин в терапии неходжкинских лимфом* [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Paul, Marla (20 травня 2009). Popular Cancer Drug Linked to Often Fatal 'Brain Eating' Virus. Northwestern University News and Information. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 22 травня 2009. (англ.)
  17. ↑ а б A. Razzaque Ahmed, M.D.; Zachary Spigelman, M.D.; Lisa A. Cavacini, Ph.D.; Marshall R. Posner, M.D. (26 жовтня 2006). Treatment of Pemphigus Vulgaris with Rituximab and Intravenous Immune Globulin. N Engl J Med. 355: 1772—1779. doi:10.1056/nejmoa062930. PMID 17065638. (англ.)
  18. ↑ McGinley, MP; Moss, BP; Cohen, JA (January 2017). Safety of monoclonal antibodies for the treatment of multiple sclerosis. Expert opinion on drug safety. 16 (1): 89—100. doi:10.1080/14740338.2017.1250881. PMID 27756172. (англ.)
  19. ↑ RITUXIMAB (РИТУКСИМАБ). Однокомпонентные препараты Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 26 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)

Посилання