|
Рибинське водосховище
Рибинське водосховище (рос. Рыбинское водохранилище) — велике штучне озеро на річці Волга та її притоках Шексні і Молога. Утворено водопідпорними спорудами Рибинського гідровузла, розташованого в північній частині Рибинська, які перекривають річища двох річок: Волги і Шексни. Гідровузол охоплює споруду Рибінської ГЕС потужністю 346 МВт (спочатку 330 МВт), збудовану на старому річищі Шексни; земляні руслові греблі та сполучні греблі, бетонну водозливну греблю і двонитковий шлюз, споруджений на річищі Волги. Значення водосховища: судноплавство, рибальство. Близько 17 тисяч років тому на місці Рибінського водосховища було льодовикове озеро. Поступово воно обміліло, і виникла велика Молого-Шекснінська низовина[1]. БудівництвоРибінське водосховище планувалося як найбільше за площею штучне озеро у світі. Будівництво Рибінського гідровузла почалося у 1935, біля села Перебори вище місця впадання Шексни у Волгу. Восени 1940 русло Волги перекрили, 13 квітня 1941 почалося наповнення чаші водосховища. Для завершення роботи довелося переселити на нові місця 130 000 осіб — жителів 663 селищ і міста Молога, затоплено три чверті території Весьєгонська. Заповнення тривало до 1947. У тому числі було затоплено 3645 км² лісів. На дні Рибінського водосховища покояться села, кладовища і навіть цілі села з церквами. В основному такі підводні села розташовані поблизу пошехонських і брейтовських берегів. Після наповнення чаші Рибінського водосховища пішла під воду і була вилучена з господарського обороту восьма частина ярославської землі, у тому числі 80 тисяч га найкращих у Поволжі заплавних лук, трави яких за своєю якістю не поступалися травам з альпійських лук, понад 70 тис. га століттями оброблюваної ріллі, понад 30 тис. га високопродуктивних пасовищ, понад 250 тис. га грибних і ягідних лісів[2]. Сучасний станБереги Рибінського водосховища переважно низькі, на його узбережжя тягнуться сирі луки, ліси, болота. Лише місцями по долинах затоплених річок можна зустріти обриви, порослі соснами. Висота хвиль сягає двох метрів. З появою Рибінського водосховища клімат в прилеглих до нього районах змінився. Літо стало більш вологим і прохолодним, перестали визрівати пшениця і льон. На зиму водосховище замерзає. Лід тримається з середини листопада до початку травня. Середня товщина льоду сягає 60-70 сантиметрів. Від північно-західної частини берега Рибінського водосховища досить часто відриваються великі пласти торфу, порослі рослинністю і навіть дрібними деревами. Вони автономно плавають по всій акваторії, створюючи мінібіосистеми. Судовий фарватер йде далеко від берегів. Навігація триває в середньому 190 днів. Порти: Череповець — при впадінні у водосховищі річки Шексни, Вес'єгонськ — при впадінні річки Молога. Через Шексну водосховище пов'язано з Волго-Балтійської водяною системою. Рибінське море — велетенська лабораторія Інституту біології внутрішніх вод РАН. У північно-західній його частині розташований Дарвінський заповідник, що спеціалізується на дослідженнях з впливу водосховища на природні комплекси південної тайги. ПриміткиПосилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
