Рентгенівські джерела

Рентге́нівські джере́ла — астрономічні об'єкти, рентгенівське випромінювання яких досить потужне для виявлення наявними засобами спостереження[1].

Абсолютна рентгенівська світність (L_X) яскравих джерел перевищує 2× 10^3 L_☉ (у діапазоні 2—10 кеВ). У слабких джерел L_X < 2× 10^-7 L_☉[1].

Позначення

Позначення перших рентгенівських джерел утворювалися за такою схемою[1]:

• назва сузір'я;
• велика латинська літера «X» (від X-Ray — первинної назви рентгенівських променів);
• дефіс («-»);
• порядковий номер (рентгенівські джерела в кожному сузір'ї нумерували в порядку зменшення яскравості).

Наприклад, Лебідь X-1 — найяскравіше рентгенівське джерело в сузір'ї Лебедя.

Після виявлення великої кількості рентгенівських джерел їх почали позначати із застосуванням небесних координат[1].

Класифікація

Серед рентгенівських джерел є об'єкти Чумацького Шляху та позагалактичні об'єкти[1].

Галактичні джерела

Виявлені в нашій Галактиці рентгенівські джерела поділяють на дискретні та протяжні[1].

Протяжними джерелами є залишки наднових, а також подібні структури, утворені зоряним вітром масивних зір. Найкраще досліджена структура такого типу — Крабоподібна туманність[1].

Дискретні джерела пов'язані із зорями. Слабке рентгенівське випромінювання виявлено у звичайних зір пізніх спектральних класів (Зорі типу T Тельця, спалахуючі зорі, змінні типу RS Гончих Псів)[1], зокрема, у Сонця[2]. Втім, найпотужнішими джерелами рентгенівського випромінювання є подвійні системи, до складу яких належить компактний об'єкт (чорна діра, нейтронна зоря або білий карлик)[1].

Рентгенівські подвійні

Рентгенівське випромінювання таких систем зумовлене акрецією речовини на компактну зорю. Для них характерною є змінність рентгенівського випромінювання. Майже всі вони чергують активний стан із пасивним[note 1], у пасивному стані потік рентгенівського випромінювання може бути нижчим за межу реєстрації. Переходи між активним та пасивним станом можуть мати як квазіперіодичний, так і випадковий характер[1].

Джерела, які більшу частину часу перебувають у пасивному режимі, називають тимчасовими (або транзієнтами)[1].

Позагалактичні джерела

• Активні ядра галактик.
• Міжгалактичний газ у скупченнях галактик.
• Звичайні галактики.
• У найближчих галактиках виявлено дискретні рентгенівські джерела, подібні до джерел Чумацького Шляху.

Див. також

• Рентгенівський телескоп

Примітки

1. Активний стан за потужністю рентгенівського випромінювання відрізняються від пасивного у 100 або більше разів.

Джерела

1. Рентгенівські джерела // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 400—401. — ISBN 966-613-263-X.
2. Aschwanden, Markus J. (Oct 2002). H. Sawaya-Lacoste (ред.). Observations and models of coronal loops: from Yohkoh to TRACE. ESA Special Publication. 505: 191—198.