|
Рене де Бурбон-Монпансьє
Рене де Бурбон (фр. Renée de Bourbon; також Рене де Бурбон-Монпансьє фр. Renée de Bourbon-Montpensier; відома як Рене, дама Меркеру, фр. Renée, Dame de Mercœur; 1494 — 26 травня 1539) — французька аристократка з дому Бурбонів-Монпансьє, донька графа Жильбера де Бурбон-Монпансьє та Клари Гонзага, дружина герцога Лотаринзького та Барського Антуана Доброго. Дама Меркеру у 1496—1539 роках. БіографіяНародилась 1494 року. Була п'ятою дитиною та другою донькою в родині 5-го графа де Монпансьє Жильбера де Бурбона та його дружини Клари Гонзага. Мала старшу сестру Луїзу та братів Луї, Шарля та Франсуа. Згодом в сім'ї з'явилася молодша донька Анна. У 1495 році французький король Карл VIII призначив батька Рене, Жильбера де Бурбона, першим віце-королем Неаполітанського королівства. Наступного року той помер від хвороби, яка перебігала з гарячкою, в Італії. Матір більше не одружувалася. Її не стало у червні 1503 року. Старший брат Луї помер ще раніше, відвідуючи могилу батька, у серпні 1501. Спадкоємцем сімейних титулів та великих земель в Оверні став наступний за старшинством брат Рене, Шарль.[1] У вересні 1512 року він був призначений губернатором Ланґедоку. Рене виховувалась зі своїми двоюрідними сестрами, французькими принцесами. Згодом Франциск I влаштував її шлюб із герцогом Лотарингії та Бару. Спершу король планував його весілля з Марією Тюдор, але та обрала за чоловіка герцога Саффолка, тож Франциск I замінив Марію на Рене. 26 червня 1515 Рене, якій було близько 19 років, побралася із 26-річним герцогом Лотарингії та Бару Антуаном Добрим у резиденції французьких королів, замку Амбуаз. Збереглося ліжко пари, яке, можливо, було виготовлене до їхнього весілля, і наразі є «унікальним зразком парадного ліжка XVI століття, що сягнуло наших днів».[2][3] У тому ж році чоловік і старший брат Рене брали участь у новому італійському поході і, зокрема, у битві при Мариньяно.  В'їзд герцогині до Нансі описаний у хроніці. Вона прибула до столиці з Бар-ле-Дюку на початку травня 1516 року. Спочатку зупинилася неподалік міста у селі Лаксу. Після розкішного пікніка, що тривав шість годин, під'їхала до воріт Нансі та була зустрінута хором, який співав на її честь у супроводі гарматних пострілів із кріпосних валів.[4] За кілька місяців Рене завагітніла і у серпні 1517 року народила первістка. Всього у подружжя було шестеро дітей:
Повідомляється, що герцогиня Рене не мала сили характеру, аби здійснювати якийсь політичний вплив у Лотарингії. Однак була відома своїм розвиненим італійським смаком і принесла до країни «елегантність і витонченість мантуанського двору». Їй приписують розквіт мистецтв, який відбувався у Нансі за часів правління Антуана.[5] У серпні 1538 року Рене було наказано з'явитися до Компьеню, аби зустрітися з Марією Австрійської. У березні 1539 року вона поїхала до Невшато, аби побачити чоловіка, який мав проблеми зі шлунком, і вони разом повернулися до Нансі. Герцогиня пішла з життя у Нансі 26 травня 1539 року від дизентерії. Була похована в усипальні лотаринзьких герцогів у церкві кордельєрів у Нансі.[6] Генеалогія
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
