Васи́ль Микола́йович Ремесло́ (28 січня (10 лютого) 1907(19070210), Теплівка — 4 вересня1983, Миронівка) — український радянський науковець в галузі селекції та насінництва пшениці. АкадемікАН СРСР (з 1974 року) і ВАСГНІЛ (з 1964 року). Член-кореспондент Академії сільськогосподарських наук НДР (з 1974 року). Доктор сільськогосподарських наук (з 1964 року). Член ЦК КПУ в 1966—1983 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань.
Народився 28 січня (10 лютого) 1907 року в селі Теплівці Пирятинського повітуПолтавської губернії (тепер — ТеплівкаЛубенського районуПолтавської області). Здобув початкову освіту в семирічній трудовій школі, відкритій за сприяння Пирятинського повітового відділу народної освіти в його рідному селі. У 1922 році вступив до Лубенської сільськогосподарсьої профшколи. Після її закінчення в 1924 році направлений на навчання в Маслівський інститут селекції та насінництва імені К. Тімірязєва Миронівського району Київщини.
Після закінчення в 1928 році Маслівського інституту селекції та насінництва працював в Укррадгоспоб'єднанні Харкова, пізніше — в радгосп «Відродження» Мелітопольської округи, де він працював на посаді агронома-насіннєвода. У лютому 1929 року перейшов до Кременчуцького окрнасіннясоюзу на посаду агронома-апробатора, був членом його правління. У 1929 році був призваний до лав Червоної арміїрядовим артилерійського полку Ленінградського військового округу.
Після демобілізації в 1930 році поїхав у місто Дербент. Влаштувався науковим співробітником на Дагестанській дослідно-селекційній станції імені Ахундова. У 1931—1933 роках — у Москві, працював агрономом-насінняводом у Насінняводсоюзі при Наркомземі СРСР, займався введенням у виробництво нових культур.
У 1933—1938 роках — науковий співробітник Ново-Уренської селекційної станції. У 1938—1941 і 1947—1948 роках — заступник директора з наукової частини, а в 1941—1942 роках — директор Північно-Донецької державної селекційної станції.
У 1942—1945 роках брав участь у німецько-радянській війні, і до 1947 року проходив службу в Червоній Армії.
У 1948—1964 роках — заступник директора з наукової частини, а в 1964—1968 роках — директор Миронівської селекційно-дослідної станції, в 1968–1983 роках — директор Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці Київської області.
Великою заслугою науковця була розробка та впровадження в селекційну практику методу отримання високоврожайних сортів озимої пшениці з підвищеною стійкістю до екстремальних умов. Роботи зі створення пластичних зимостійких сортів озимої пшениці значно розширили ареал вирощування цієї культури в нетрадиційних зонах. Сорти озимої пшениці, створені особисто і під його керівництвом, стали значущим фактором підвищення врожайності та валових зборів зерна в колишньому СРСР і країнах РЕВ. Шедевром світової селекції є сорт «Миронівська-808», а всього ним створено і районовано 20 сортів озимої пшениці. Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 5 монографій. Ряд праць опубліковано за кордоном.
У 1982 році Василю Ремеслу в м. Пирятині, біля Пирятинської середньої школи № 4 (вулиця Європейська, 2а), встановлено бронзове погруддя. Автори — скульптори О. П. Вітрик, В. В. Сухенко, архітектори Ю. А. Чеканюк, Ю. М. Набок.