|
Рельєф Полтавської області_08.jpg)   Рельєф Полтавської області рівнинний. Територія області розташована на Східноєвропейській рівнині, на її менших складових ― Придніпровській низовині, Полтавській рівнині та Придніпровській височині. Характеристика рельєфуМайже цілком територія Полтавської області розташована у межах Придніпровської низовини, а невелика ділянка, площею близько 150 км², ― в межах Придніпровської височини. Територія області має нахил з північного сходу на південний захід і південь (~1 м/км), в бік Дніпра. Середня висота області становить 110 метрів над рівнем моря. Максимальна висота Полтавщини ― Деївська гора має позначку 204,4 м та розташована на правому березі Дніпра на Придніпровській височині поблизу Кременчука.[1] Мінімальна висота області – 64 м над рівнем моря, уріз води Кам’янського водосховища.[2] Висоти від 64 до 100 м на території Полтавщини домінують, вони займають 47% поверхні, а висоти від 150 до 200 має тільки біля 14% території. Полтавська область розташована на двох частинах Придніпровської низовини: Придніпровській терасовій низовині та Полтавській рівнині. Полтавська рівнина має середні висоти по області від 140 до 202 м та розташована на північному заході в напрямку північний захід-південний схід. Полтавська рівнина поділена на частини широкими і глибокими долинами річок Сула, Псел, Ворскла та їх притоками. Добре розвинуті долини цих річок у поєднанні з глибокими балками обумовлюють характерні риси долинно-балкового рельєфу області.[1] Тектонічні факториРівнинність території обумовлена неотектонічними рухами та майже горизонтальним заляганням пластів осадових порід Дніпровсько-Донецької тектонічної западини. [1] Центральна частина Дніпровсько-Донецької западини почала формуватися на початку герцинського геотектонічного циклу.[3] Сучасні тектонічні підняття найбільш інтенсивні в районі м. Кременчука. Вони становлять до +8…10 мм на рік., у Полтаві + 3…5 мм на рік. Упродовж неотектонічного етапу русло давнішнього Дніпра поступово просувалось на південний захід. Внаслідок таких рухів було сформовано дві давні неогенові тераси, які утворюють Полтавську рівнину й молоду частину Придніпровської низовини, що біля Дніпра. В осадовому чохлі Дніпровсько-Донецької западини на території області виділяється близько 30 куполоподібних підняттів, в структурі яких залягають поклади кам’яної солі. Ці геологічні структури називають “соляними куполами”. Найбільші з них є Висачківський горб, Солохо-Диканське, Глинсько-Розбишівське, Більське, Новосанжарське, Радченківське. Під соляними куполами, як правило, знаходяться родовища нафти й природного газу. Геоморфологічна будоваНа території Полтавської області сформовані терасовані алювіальні річкові долини Дніпра та його приток.[4] Вони мають по чотири надзаплавні тераси й сучасну заплаву. Ширина долини Дніпра простирається до 25 км, долини Псла, Ворскли, Сули мають ширину від 10 до 15 км. Перша надзаплавна тераса річок Полтавщини складена піщаними й супіщаними відкладами палеогену. На ній зустрічаються еолові форми рельєфу – пологі пагорби. Найбільші ділянки з ними розташовані в нижній течії Ворскли та Сули, лівій заплаві Дніпра. Решта території області має розчленовані лесові денудаційно-акумулятивні височини.[4] На них створена густа яружно-балкова сітка. Балки і яри особливо сильно розвинуті на правому березі долин річок. Також на правому березі річок найбільше відбуваються зсуви. [5] [6]Утворення зсувів спостерігається й на березі водосховища. Четвертинне зледеніння охоплювало половину території сучасної Полтавської області.[7] Льодовик рухався по долині Дніпра та покривав річки Псел, Сулу та долину нижньої течії Ворскли. Внаслідок цього на ділянках вододілу виникли прохідні долини, які зараз можна спостерігати на Полтавській рівнині.[8] На плоских вододільних ділянках на лесоподібних суглинках поширені карстові процеси. Полтавська область має велику кількість подів. Дивись такожДжерела
Примітки
|