Півніцька астрономічна обсерваторія — астрономічна обсерваторія, яка була заснована в 1947 році в Півніцькому заповіднику, Польща за 13 км на північ від Торуні. Належить Університету ім. Миколая Коперника в Торуні. На базі обсерваторії проходять практику студенти факультетів математики, фізики і астрономії, а також проводяться наукові дослідження і популяризація астрономії. Також називається «Торунський астрономічний центр».
250-мм рефлектор (у 1951 році привезений зі Швеції, в 1958 році початок спостережень, в 1989 році в купол даного інструменту поставлено Ц-600)
35/30-см камера Шмідта (в 1951 році привезена зі Швеції, в 1953 році початок спостережень)
90-см Шмідт-Кассегрен, Цейсс (як Кассегрен він працює з параметрами: D=90 см, F=1350 cm, а як камера Шмідта працює з параметрами D=60 см, F=180 cm), 1962 рік
Цейсс-600, Кассегрен (D = 60 см, F = 7.5 м), 1989 рік
Проект SAVS — пошук змінних з об'єктивом (F=135 мм, F/2.8) з ПЗЗ-камерою ST-7 на телескопі Meade LX 200 (10").
У 1986 році словацький астроном Мілан Антал[ru] відкрив 8 астероїдів у Півніцькій астрономічної обсерваторії.
З 2003 року Торунський астрономічний центр впроваджує унікальний проект сканування неба на частоті 30 ГГц як частину програми FARADAY Європейського Союзу.
Відомі співробітники
Владислав Дзевульський (1878—1962) — польський астроном, професор, викладач Вільнюського університету, співзасновник Університету Миколая Коперника в Торуні та Астрономічної обсерваторія в Півніце.
Вільгельміна Івановська (1905—1999) — польський астроном і радіоастроном, професор університету Миколая Коперника.
Алекс Вольщан (нар. 1946) — професор, відкрив перші три екзопланети в 1991 році на радіотелескопі Аресібо. У 1992 році нагороджений Фондом польської науки за відкриття першої позасонячної планетної системи. Відзначається багатьма науковими установами та спеціалізованими журналами, зокрема, журналом «Nature», як автор одного з 15 фундаментальних відкриттів у галузі фізики, опублікованих у ньому. Також є професором Університету штату Пенсильванія.
