Астрономічна обсерваторія Варшавського університету

Астрономічна обсерваторія Варшавського університету
52°13′01″ пн. ш. 21°01′40″ сх. д.
Тип	астрономічна обсерваторія
Країна	Республіка Польща
Штаб-квартира	Warsaw University Astronomical Observatory^d
Сайт	astrouw.edu.pl​(пол.)
Category:Warsaw University Astronomical Observatory Building у Вікісховищі

Астрономічна обсерваторія Варшавського університету (OA UW) — інститут у структурі фізичного факультету Варшавського університету .

Історія

Обсерваторія розташована в історичній[1] будівлі Ботанічного саду Варшавського університету на алеї Уяздовських. Ця будівля була побудована у 1820—1825 роках з ініціативи Францішека Армінського. На момент заснування обсерваторія була однією з найсучасніших у Європі. До 1873 року вона була самостійною установою, а потім увійшла до складу Варшавського університету[2]. У 1870-х роках будівля обсерваторії була перебудована[3]. На початку Першої світової війни частина інструментів була евакуйована до Росії[4].

У 1930-х роках варшавські астрономи спробували побудувати астрономічно-метеорологічну обсерваторію на вершині Піп Іван (тепер територія України) і почали там проводити спостереження. У день початку Другої світової війни Рада факультету математики та філософії Варшавського університету офіційно прийняла обсерваторію Піп Іван[5], але вже 18 вересня 1939 року обсерваторія була залишена[6].

У 1944 році німці спалили будинок обсерваторії у Варшаві разом з обладнанням і бібліотекою. Будівля була частково реконструйована в 1948—1949 роках під керівництвом Яна Домбровського[7]. Першими післявоєнними випускниками були Марія Карпович і Конрад Рудніцький (1949), а перший докторський ступінь захистив Мацей Бєліцький під керівництвом Влодзімєжа Зонна (1956)[8]. Після війни під керівництвом професорів Стефана Піотровського (1910—1985) і Влодзімєжа Зонна (1905—1975) в обсерваторії розвивалася так звана варшавська школа астрономії.

У 1970-х роках у будівлі обсерваторії розмістився відділ астрономії Польської академії наук, який був перетворений на Астрономічний центр імені Миколая Коперника і переїхав до теперішньої будівлі центру 24 травня 1978 року[9].

Астрономи з обсерваторії Варшавського університету були піонерами у створенні ПЗЗ-камер у Польщі. Першу камеру такого типу Анджей Удальскіий випустив у липні 1991 року[10]. Наступного року Удальский разом із Міхалом Шиманським почали спостереження в межах проекту OGLE. Ці спостереження проводилися за допомогою ПЗЗ-камери на телескопі Swope в обсерваторії Лас Кампанас (Чилі). З 1996 року група OGLE веде спостереження на Варшавському телескопі діаметром 1,3 м в Лас-Кампанас. Удальскі побудував три ПЗЗ-камери (у 1997, 2001 та 2010 роках), кожна з яких була більшою за попередню[11][12].

Інструменти

Обсерваторія має два телескопи :

• 60 см — у Варшавській Північній обсерваторії в Островику біля Отвоцька,
• 1,3 м — у Варшавській Південній обсерваторії в Лас Кампанас, Чилі.

Основні проекти спостереження, які виконуються в обсерваторії:

• OGLE (Optical Gravitational Lensing Experiment) під керівництвом Анджея Удальського,
• ASAS (Автоматизоване дослідження всього неба) під керівництвом Гжегожа Пойманського .

Організаційна структура

• Відділ спостережної астрофізики
• Відділ теоретичної астрофізики (створений у 2021 році шляхом злиття відділу позагалактичної астрономії та відділу теоретичної астрофізики)[13]
• Інструментально-дидактична лабораторія в Островику

Директори обсерваторії

• Францішек Армінський
• Ян Барановський
• Іван Востоков
• Олександр Краснов
• Сергій Чорний
• Ян Маріан Красовський
• Фелічан Кемпіньський
• Міхал Камєнський
• Ян Гадомський
• Влодзімєж Зонн
• Стефан Піотровський
• Kazimierz Stępień
• Марцін Кубяк
• Анджей Удальський
• Міхал Шиманський

• Obserwatorium Astronomiczne Uniwersytetu Warszawskiego
• 
  Вид з парку
• 
  Будівля 0,6-метрового телескопа в Північній обсерваторії
• 
  0,6-метровий телескоп у Північній обсерваторії
• 
  Варшавська Південна обсерваторія
• 
  Інтер'єр купола Варшавського 1,3-метрового телескопа в Південній обсерваторії

Примітки

1. Wykaz zabytków nieruchomych wpisanych do rejestru zabytków (księga A) − stan na 30 czerwca 2022 roku. Woj. mazowieckie (Warszawa). с. 25.
2. Stulecie Obserwatorium Warszawskiego, Urania Nr. 6, Warszawa 1925 s. 26-27
3. Utracone miasto. Warszawa wczoraj i dziś. Warszawa: Skarpa Warszawska. 2016. с. 86. ISBN 978-83-63842-27-7.
4. [1], Eugeniusz Rybka; Przemysław Rybka, "Histroria astronomii w Polsce. Tom II" 
5. Jarosław Włodarczyk, Astronomia, [w:] Andrzej Kajetan Wróblewski (red.), Nauki ścisłe i przyrodnicze na Uniwersytecie Warszawskim, Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2016, s. 38, ISBN 978-83-235-1791-7, OCLC 951417350
6. [2], Jerzy Kreiner, "Dzieje Obserwatorium Meteorologiczno-Astronomicznego na Popie Iwanie" 
7. Atlas architektury Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Arkady. 1977. с. 207.
8. [3], Marta Kicińska-Habior, Andrzej Kajetan Wróblewski, "75 lat fizyki na Hożej: praca zbiorowa" 
9. Historia,Centrum Astronomiczne im. Mikołaja Kopernika, Warszawa
10. [4], Andrzej Udalski, "Pierwsze w Polsce obserwacje CCD, w Ostrowiku..." 
11. General Description of OGLE (англ.)
12. 1.3 m Warsaw University Telescope Las Campanas Observatory, Chile (англ.)
13. Katedra Astrofizyki Teoretycznej – Obserwatorium Astronomiczne Uniwersytetu Warszawskiego (pl-PL)