Пустеля Гібсона
23°43′48″ пд. ш. 127°59′48″ сх. д. / 23.73° пд. ш. 127.99666666667° сх. д. Пустеля Гібсона (англ. Gibson Desert) — піщана пустеля в Австралії (у центрі штату Західна Австралія), між Великою Піщаною пустелею на півночі та Великою пустелею Вікторія на півдні, на заході межує з Малою піщаною пустелею. Площа близько 155 000 км²[2] і розташовується в межах плато, яке складене докембрійськими породами і вкрите щебенем, що виникли внаслідок руйнування древнього залізистого панцира. Один із перших дослідників регіону схарактеризував її як «величезну горбисту пустелю із гравію» [3]. Середня висота пустелі — 411 м, [2] у східній частині є останцеві кряжі висотою до 762 м, складені гранітами та пісковиком. [4] Із заходу пустеля обмежена хребтом Хамерслі. У західній та східній частинах складається з довгих паралельних піщаних пасм, але в центральній частині рельєф вирівнюється. [2] На заході лежать кілька озер-солончаків, включаючи озеро Дісаппойнтмент площею 330 км², що на межі з Великою Піщаною пустелею. Опади дуже нерегулярні, їх кількість не перевищує 250 мм на рік. Ґрунти піщані, багаті на залізо, сильно вивітрені. Місцями зустрічаються зарості безжилкової акації, лободи та Spinifex[en], які розцвітають яскравими квітами після рідкісних дощів. [3] На території пустелі Гібсона в 1977 році був організований заповідник[en], площа якого становить 1 859 286 га. [2] У заповіднику мешкає безліч пустельних тварин, таких як великі білбі (які перебувають під загрозою знищення), червоні кенгуру, ему, лежень австралійський, смугаста трав'яна кропив'янка і молох. На озеро Дисаппойнтмент та сусідні озера, що з'являються після рідкісних дощів, злітаються птахи. [3] Населена переважно австралійськими аборигенами. Пустеля відкрита в 1873 році [4] (або 1874 [5]) англійською експедицією Ернеста Джайлса[en], який перетнув її в 1876 році, названа на ім'я члена експедиції Альфреда Гібсона[en], що загинув. [5] Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пустеля Гібсона
|