Граф є птолемеєвим тоді і тільки тоді, коли він задовольняє таким еквівалентним умовам:
Відстані по найкоротшому шляху задовольняють нерівності Птолемея — для будь-яких чотирьох вершинu, v, w і x виконується нерівність d(u,v)d(w,x) + d(u,x)d(v,w) ≥ d(u,w)d(v,x)[1]. Наприклад, граф-смарагд (3-віяло) на малюнку не є птолемеєвим, оскільки в цьому графі d(u,w)d(v,x) = 4 більше, ніж d(u,v)d(w,x) + d(u,x)d(v,w) = 3
Для будь-яких перекривних максимальних клік їх перетин є сепаратором, який розділяє різницю цих двох клік[2]. Для графу-смарагду на малюнку це не так: кліки uvy і wxy не розділяються їх перетином y оскільки існує ребро vw що з'єднує кліки.
Будь-який цикл з k вершинами має щонайменше 3(k − 3)/2 діагоналей[2].
Граф є і хордальним (будь-який цикл з довжиною, що перевищує три, має діагональ), і дистанційно-успадковуваним (будь-який зв'язний породжений підграф має ті ж відстані, що й весь граф)[2]. Граф-смарагд є хордальним, але не дистанційно-успадковуваним: у підграфі, породженому uvwx відстань від u до x дорівнює 3, що більше, ніж відстань між тими ж вершинами в повному графі. Оскільки як хордальні, так і дистанційно-успадковувані графи є досконалими, такими ж є і птолемеєві графи.
Граф хордальний і не містить смарагдів — графів, утворених доданням двох неперетинних діагоналей у п'ятикутник[3].
Граф можна побудувати з єдиної вершини послідовністю операцій, при яких додається нова вершина степеня 1 (висяча вершина) або дублюється наявна вершина (утворюючи близнюків або двійнят), з умовою, що операція подвоєння, в якій дублікат вершини не суміжний своїй парі (двійнята), тільки якщо сусіди цих подвоєних вершин утворюють кліку. Ці три операції, якщо не застосовувати зазначеної умови, утворюють всі дистанційно-успадковувані графи. Для утворення птолемеєвих графів недостатньо використовувати утворення висячих вершин і близнят, утворення двійнят (при дотриманні зазначених вище умов) теж іноді потрібне[5].
Опуклі підмножини вершин (підмножини, що містять усі найкоротші шляхи між двома вершинами в підмножині) утворюють опуклу геометрію. Тобто будь-яку опуклу множину можна отримати з повного набору вершин послідовним видаленням крайніх вершин, тобто тих, що не належать якомусь найкоротшому шляху між рештою вершин[7]. У смарагді опуклу множину uxy не можна отримати таким способом, оскільки ні v, ні w не є крайніми.
Обчислювальна складність
Ґрунтуючись на описі орієнтованими деревами, птолемеєві графи можна розпізнати за лінійний час[6].