Нормана Бейтса звільняють з психіатричної лікарні, де він провів 22 роки. Лайла Луміс, сестра Меріон Кейн, вирішує взяти правосуддя у свої руки та подає петицію, зібравши більше 743 підписів за те, аби Бейтса повернули під варту. Але все даремно — влада відмовляється прислухатися до Лайли. Норман повертається в свій старий будинок — мотель Бейтсів. Лікар Білл Реймонд намагається переконати Нормана в тому, що він вилікувався і його життя налагодиться, але він не підозрює, що жах лише щойно почався.
Норман отримує роботу в місцевому кафетерії та повертається до рідного будинку, де виявляє керівника Воррена, який перетворив мотель у місце розпусних ігор та сумнівних веселощів для місцевої молоді. Лайла, яка бажає довести, що Норман досі є небезпечним для людей, підсилає до нього свою доньку, яка представляється іменем загиблої тітки й намагається в будь-який спосіб нагадати Бейтсу про його матір. Поступово дівчина проймається симпатією до Нормана й вона не може повірити, що чоловік причетний до зникнення місцевого юнака. Й хоча здається сумнівним, що це справа рук Нормана, але хтось в костюмі його матері вбиває Лайлу Луміс…
«It's 22 years later, and Norman Bates is finally coming home!» — «Минуло 22 роки й Норман Бейтс нарешті повертається додому!»
«Norman Bates is back. Coming home was a bad mistake!» — «Норман Бейтс повернувся. Повернення додому було великою помилкою!»
«Just when you thought it was safe to go back to the shower!» — «Саме тоді, коли ви думали, що це безпечно повернутися до душу!»
«It's 22 years later and Norman Bates is coming home.» — «Минуло 22 роки й Норман Бейт повертається додому.»
«The Bates Hotel Is Back In Business!» — «Готель Бейтса повертається до роботи!»
Цікаві факти
Персонаж Меґ Тіллі використовує псевдонім Мері Семюельс (англ.Mary Samuels) — те саме ім'я, яке було й в героїні Джанет Лі в оригінальному фільмі, лише з іншим написанням (англ.Marie Samuels)
Відомий силует Альфреда Хічкока з'являється в сцені, коли Норман та Мері вперше заходять в кімнату матері Нормана, просто перед тим, як вимкнуть світло. Хічкок відомий тим, що він з'являвся в кожному своєму фільмові, й тим самим автори фільму віддали данину легендарному режисерові.
1982 року Роберт Блох написав продовження свого роману під назвою Психоз 2, але книга відрізнялась своєю стилістикою — вона була сатирою на жанр Голлівудського слешеру. Такий підхід не зацікавив продюсерів й вони вирішили знімати свою версію другої частини серіалу.[1]
За початковим задумом фільм мав зніматися відразу для кабельного телебачення.[2]
Ентоні Перкінс відмовився від ролі Нормана, але коли дізнався, що є інші претенденти (такі, як Крістофер Вокен), то відразу погодився.[3]
Місто Фейрвел було побудовано на відомій площі міської мерії на студії Universal, де також знімали трилогію «Назад у майбутнє», «Гремліни» (1984) та багато інших фільмів.
Молодого Нормана в сцені флешбеку, коли глядачі бачать відображення хлопчика в дверній ручці, зіграв Оз Перкінс — син Ентоні Перкінса.
Режисер Річард Франклін з'являється в фільмі в ролі чоловіка, який грає в ігровий автомат у кафетерії, де працює Норман, а сценарист Том Голланд зіграв помічника шерифа Норріса.
Незадовго до початку зйомок фільму душ з першої частини було викрадено з майданчика і його довелося замінити на новий.
В дитинстві Меґ Тіллі не дозволяли дивитися фільми, тому вона не здогадувалась про славу оригінального фільму й не розуміла, чому ЗМІ підняли стільки галасу через повернення Ентоні Перкінса до нового фільму. Одного разу вона відверто його спитала про це — відтоді Перкінс не розмовляв з актрисою під час зйомок фільму, сильно образившись на партнерку, й навіть рекомендував замінити актрису, не зважаючи на те, що було відзнято вже половину всіх сцен за її участі.
В оригінальному сценарії наприкінці фільму в офісі шерифа виявляється, що Мері вижила після вогнепального поранення, але з'їхала з ґлузду через пережите.
Частина декорацій мотелю все ще існувала від 1960 року, але на момент зйомок фільму були трохи реконструйовані — так було відбудовано всього 40 футів будівлі, інша його частина була намальована на матерії.
Початково продюсери бажали, аби роль Мері Луміс зіграла актриса Джеймі Лі Кертіс — донька Джанет Лі.
Зйомки фільму відбувались на студії Universal у Каліфорнії в павільйоні № 24 від 30 червня по серпень 1982 року.
Музика
Музику до фільму написав відомий Голлівудський композитор Джеррі Голдсміт. Крім того, в стрічці було використано музику з оригінального фільму 1960 року.
