Процик Петро Петрович

Петро Процик
Процик Петро Петрович
 Старший матрос
Загальна інформація
Народження4 квітня 1985(1985-04-04)
Полтава
Смерть28 лютого 2024(2024-02-28) (38 років)
Тендрівська коса, Скадовський район, Херсонська область
Національністьукраїнець
Псевдо«Рера»
Військова служба
Роки служби2022—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ССО України
Формування
 73 МЦСО
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Процик.

Петро Петрович Процик (1985—2024) — старший матрос збройних сил України, учасник російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня[1]

Життєпис

Народився 4 квітня 1985 в місті Полтава. Закінчив загальноосвітню школу № 11. Навчався в Полтавській державній аграрній академії (нині — Полтавський державний аграрний університет), отримав спеціальність інженер-механік с/г промисловості.

Працював у філії «АТ Укргазвидобування» УГВ-Сервіс на посаді машиніста. З родиною проживав у селищі Опішня на Полтавщині.

В жовтні 2022 мобілізований до ЗСУ. Старший матрос. Брав участь у бойових завданнях та надскладних операціях в Чорному морі.

Загибель

Загинув під час виконання бойового завдання, на острові Тендрівська коса Скадовського району на Херсонщині.

Похорон відбувся 7 березня 2024 на кладовищі селища Опішня. Залишилися дружина та двоє дітей. 17 травня 2024 помертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня[1][2][3]

Примітки

  1. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №336/2024. 
  2. ↑ У Полтаві попрощалися з старшим матросом Петром Проциком. 
  3. ↑ Петро Процик.