Пристрій телеприсутності

Юстас — робот-патрульний в Кракові

Пристрій телеприсутності — пристрій, що дозволяє людині спостерігати за подіями у віддаленому місці і так чи інакше (інформаційно чи фізично) впливати на них.

Області застосування

Mars Exploration Rover (комп'ютерна графіка)

Технології телеприсутності були описані в 1963 році Станіславом Лемом в «Сумі технології»[1] під назвою телетаксія (принцип також пояснювався в його деяких фантастичних творах, наприклад використання теледублів в «Мирі на Землі»).

Також пропозиції про області застосування пристроїв телеприсутності були зроблені американським ученим Марвіном Мінським в 1985 році. Він виділяв такі головні напрямки:

В даний час в американських клініках роботи використовуються для:

  • Відвідування хворих у клініках лікарем-куратором, який тимчасово знаходяться в іншому місті або країні (на конференції, відпочинку, тощо);
  • Відвідування інфекційних хворих родичами без безпосереднього контакту.

Більшість сучасних бойових роботів включають в себе функції пристрою телеприсутності.

У вужчому сенсі під телеприсутністю розуміють вищу ступінь розвитку технологій відеоконференцзв'язку, котора дозволяє співрозмовникам переживати досвід спілкування близький до реальної зустрічі. Пристрої, що забезпечують таку телеприсутність називаються імерсивними відеоконференц-системами або Media Presence Environment (MPE).

Історично значущі об'єкти, що забезпечують телеприсутність

Див. також

Виробники робототехнічних систем телеприсутності
Роботи мають функціональність телеприсутності
Вигадані пристрої телеприсутності

Примітки

  1. ↑ Глава шоста (розділ «Телетаксія і фантоплікація»)

Література

  • Інформаційні технології в бізнесі / Под ред. М. Желени. — СПб: Питер, 2002.

Див. також

Посилання