|
- При́мус (пов'язане з дієсловом мусити, що походить від нім. müssen)[1] — натиск з чийогось боку, примушування.
- Під примусом Фрідріх Гаєк розуміє владу однієї особи над оточенням або обставинами іншої особи, і для того, аби уникнути більшого зла, вона [ця особа] змушена діяти не відповідно до власного послідовного плану, а в інтересах першої (С.28)[2]. В своїй книзі Конституція свободи Фрідріх Гаєк в розділ "Свобода і Свободи" ретельно досліджує різні аспекти примусу.
«Примус - це справді зло, бо воно іґнорує індивіда як мислячу і вартісну особу, робить його голим інструментом у досягненні мети іншого індивіда» (С.28). «Вільна дія, завдяки якій особа переслідує власну мету засобами, що вказують їй її ж знання, повинна ґрунтуватися на даних, яких не можна сформувати за бажанням іншої особи…Примусу, однак, не можна зовсім уникнути, бо єдиним шляхом, щоб йому запобігти, є загроза іншого примусу. Вільне суспільство роз’вязало цю проблему, надавши монополію напримус державі і намагаючись обмежити цю владу держави через запобігання примусові, які вчинила приватна особа. Це можна реалізувати тільки тоді, коли держава захищатиме приватну сферу життя індивідів від втручання інших і розмежовуватиме ці приватні сфери не за специфічним призначенням, а через створення умов, за яких індивід може визначити свою сферу завдяки правилам, які вказують йому, що уряд зробить у різних ситуаціях» (С.29). «Примус, який уряд повинен і досі використовувати для цього, зменшується до мінімуму з допомогою стримувальних заходів: через загальні правила, які відомі всім, нівелюються шкідливі наслідки цього примусу, так що здебільшого індивід ніколи не буде відчувати примус, якщо він сам не поставить себе в ситуацію, у якій заздалегідь знатиме, що до нього буде застосовано примусові заходи» (С.29). «Примус згідно з відомими правилами є наслідком обставин, у які особа, що підлягає примусові, поставила себе сама, потім стає інструментом, який допомагає індивідам досягати власної мети, а не засобом, який використовується для досягнення мети інших осіб» (С.29).
Людвіг фон Мізес — економіст Австрійської школи, захисник ідей класичного лібералізму писав: Всі спроби примусити живу волю людей служити тому, чого вони не бажають, повинні зазнати невдачі. Socialism, p. 263 Економічні справи не можуть підтримуватися суддями та поліцейськими. The Theory of Money and Credit, p. 282
- При́мус (від назви фабричної марки Primus)[3] — гасовий або бензиновий побутовий або туристичний нагрівальний прилад
Див. також
- Primus — діалогова система підготовки даних та запуску програм
- Цугцванг — шаховий термін
Примітки
Джерела
Посилання
|
