Потапов Володимир Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потапов.

Потапов Володимир Петрович
рос. Владимир Петрович Потапов
Ім'я при народженнірос. Владимир Петрович Потапов[1]
Народився24 січня 1914(1914-01-24)[2][3]
Одеса, Російська імперія[3]
Помер21 грудня 1980(1980-12-21)[2][3] (66 років)
Харків, СРСР[3]
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materОДУ (1939)[3]
Одеська музична академія (1934)[3]
Галузьфункція матриці[3] і Теорія наближень[4]
ЗакладОдеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, Одеський технологічний інститут холодильної промисловості, Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР.
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникКрейн Марко Григорович[5] і Левін Борис Якович[5]
Відомі учні

Аров Дамир Зямович

Сахнович Лев Аронович
Аспіранти, докторантиАров Дамир Зямович[5]
Tovmas Arshaki Tovmasyand[5]
Lev Aronovich Sakhnovichd[5]
ПартіяКПРС[6]
БатькоПотапов Петро Осипович
НагородиМедаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Володимир Петрович Потапов (24 січня 1914 — 21 грудня 1980) — український радянський математик, професор.

Біографія

В. П. Потапов народився 24 січня 1914 року в м. Одеса в сім'ї  ученого — філолога. Загальну освіту здобув дома.

У 1939 році закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету.

В 1939—1940 році працював асистентом в Одеському державному університеті, а у 1940—1941 роках — в Одеському інституті водного транспорту.

В роки нацистської навали в евакуації викладав математику у загальноосвітніх школах.

У 1944—1946 роках працював асистентом, а у 1946—1948 роках — доцентом кафедри математики Одеського інституту інженерів морського флоту. Одночасно в 1946—1947 роках був завідувачем кафедри аналітичної геометрії Одеського державного педагогічного інституту.

В 1945 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. У 1947 році надано вчене звання доцента.

З 1948 року працював в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського. До 1955 року завідував кафедрою математики. Одночасно в 1953—1956 роках був деканом фізико-математичного факультету. У 1955—1964 роках обіймав посаду професора кафедри математичного аналізу.

В 1954 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. В 1955 році надано вчене звання професора.

В 1964—1974  роках очолював кафедру вищої математики в Одеському технологічному інституті холодильної промисловості, залишаючись за сумісництвом професором Одеського педагогічного інституту. Одночасно читав лекції в Одеському електротехнічному інституті зв'язку, У 1974—1976 роках був професором кафедри вищої математики та лінійного програмування Одеського інституту народного господарства.

Згодом переїхав до Харкова, де працював  керівником відділу прикладної математики Фізико-технічного інституту низьких температур.

Професійно грав на фортепіано, писав вірші. Володів французькою, німецькою мовами.

В. П. Потапов помер 21 грудня 1980 року у м. Харків.[7]

Наукова діяльність

Розробив мультиплікативну теорію мероморфних в одиничному крузі або в півплощині J — стискувальних матриць-функцій і розглянув її застосування у класичних інтерполяційних задачах та теорії пасивних електричних ланцюгів.

Керував аспірантурою.

Праці

  • Теорема умножения характеристических матриц-функций/ М. С. Лившиц, В. П. Потапов.// Доклады Академии Наук СССР. — 1950. — Т.  72. –  № 4. — С. 625—628.
  • О голоморфных ограниченных в единичном круге матрицах-функциях/ В. П. Потапов.//Доклады Академии  Наук СССР. — 1950. — Т. 72. –  № 5. — С.  849—852.
  • Мультипликативная структура J-нерастягивающих матриц-функций/ В. П. Потапов.// Труды Московского математического общества. — 1955. — Т. 4. — С.  125—236. // http://www.mathnet.ru/mmo38
  • Общие теоремы о структуре и отщеплении элементарных множителей аналитических матриц-функций/В. П. Потапов.// Доклады Академии Наук  Армянской ССР. — 1969. — Т.  98. — № 6. — С.  257—262.
  • Многомерный гиратор /В. П. Потапов, Т. А. Товмасян.// Доклады Академии Наук  Армянской ССР. — 1970. — Т. 1. — № 5. — С.  266—272.
  • J-растягивающие матрицы-функции и их роль в аналитической теории электрических цепей/ В. П. Потапов, А. В. Ефимов// Успехи математических наук. — 1973. — Т. 28. — Вып. 1(169). — С. 65 — 130. // http://www.mathnet.ru/rm4835

Нагороди

Родина

Література

  • История отечественной математики: В 4 т. — Т. 4, кн. 2. 1917—1967. — К., 1970. — С. 604.
  • Українська математична бібліографія. 1917—1980. — К., 1983. — С. 269.
  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / І. А. Болдирєв та ін. — Одеса: Фаворит, 2007. — С. 63 — 64.
  • Наукові школи Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. — Одеса: Фаворит, 2007. — С. 85
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 1. — Одеса: ПНПУ, 2019. — С. 60 — 62.[8]

Примітки

  1. ↑ http://odessa-memory.info/index.php?id=607
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д е ж Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. ↑ https://books.google.cat/books?id=YFr2BwAAQBAJ&pg=PA48 — С. 48–132.
  5. ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ https://books.google.cat/books?id=YFr2BwAAQBAJ&pg=PR15 — С. xv.
  7. ↑ Vladimir Petrovich Potapov. MacTutor. Архів оригіналу за 12 червня 2021.
  8. ↑ http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3475/1/Науковці%20ПНПУ%20-%201.doc.pdf [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання