Посмішка

Самовдоволена посмішка

Посмішка[1] (синоніми: насмішка, посміх) — невербальний елемент, при якому вираз обличчя, губ та очей часто відбиває іронію, насмішку (глузування, сарказм), і рідше — глум, знущання. Використовується для відтворення комунікативних намірів.

Конфігурація м'язів обличчя під час посмішки визначається трохи підійнятими куточками рота (одним чи обома), а також рухом, завдяки якому така конфігурація досягається[2]. Особливу роль у творенні посмішки відіграє погляд очей.

Мовна стилістика

Часом вживається помилково як синонім до слова усмішка, хоча насправді усмішка-посмішка це паронімічна пара[3].

За твердженням мовознавців, зокрема Олександра Пономарева, слово посмішка в основному своєму значенні пов'язане з поняттям глузування, кепкування і до нього пасують епітети іронічна, скептична, глузлива тощо, в той час, як слово усмішка навпаки — виражає насамперед доброзичливе ставлення[4].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Посмішка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Wierzbicka A. Emotions across languages and cultures: diversity and universals. — Cambridge, 1999. — P. 174
  3. ↑ Типологія помилок: підручник-монографія [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] / П. П. Куляс. — Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. — С. 56-57
  4. ↑ Пономарів О. Культура слова: мовностилістичні поради. — К.: Либідь, 1999. — С. 106

Джерела


Псі, буква грецького алфавіту, символ психології Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.