Портрет Платона Закревського

Портрет Платона Закревського
Творець:Шевченко Тарас Григорович
Час створення:1843
Розміри:51 × 39,6
Матеріал:полотно
Техніка:Олія
Жанр:портрет
Зберігається:Київ
Музей:Національний музей Тараса Шевченка

Портре́т Плато́на Закре́вського — твір Тараса Шевченка

Історія створення

Платон Олексійович Закревський (1801—1882) — поміщик, один з власників села Березової Рудки, полковник у відставці, старший брат Віктора Закревського, чоловік Ганни Закревської.

Шевченко познайомився з родиною Закревських 29—30 червня 1843 року у Тетяни Вольховської у Мойсівці, неодноразово бував у їхньому маєтку (у Закревських завжди збиралися відомі діячі культури того часу), заприятелював з молодшим братом Віктором і 15—24 грудня цього ж року виконав на згадку їхні портрети.

Оцінка мистецтвознавця[1]

На портреті виразно простежується особливість творчого методу художника: збереження найхарактерніших індивідуальних рис зображуваного.

Чітке моделювання обличчя, не позбавленого сили і енергії, зосереджений і заглиблений у себе погляд, сіро-темна колірна гама — все це створює злегка суворий і внутрішньо напружений образ сильної особистості.

Шевченко не зумів подолати дещо прохолодно-стримане власне ставлення до особи портретованого.

Опис портрета

Полотно, олія (52 × 40,1). [Березова Рудка]. [9 — 23.XII 1843].

Портрет вмонтовано в овал.

Експонування портрета

  • 1911 — виставка художніх творів Т. Шевченка в Києві (вшанування поета в зв'язку з 50-річчям з дня його смерті)[2];
  • 1939 — Республіканська ювілейна(125 років з дня народження) шевченківська виставка в Києві[3];

Місця збереження

Попередні місця збереження: власність М. М. Закревської, Полтавський державний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, (Харків)[5].

Зараз портрет зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка[6].

Копія портрета Платона Закревського[7]

Опис портрета

Полотно, олія (52 × 40,5 см).

Історія появи

10 березня 1930 року портрет передано з Літературного музею Інституту російської літератури АН СРСР («Пушкинский дом», Санкт-Петербург (тоді — Ленінград)) до Інституту Тараса Шевченка (Харків) як роботу Шевченка, і як Шевченків оригінальний твір його було записано до інвентаря Галереї картин Т. Г. Шевченка (Харків).

У Державному музеї Т. Г. Шевченка АН УРСР (Київ) цей портрет заінвентаризовано вже як роботу, сумнівну щодо авторства Шевченка.

Художньо-технічний рівень виконання в порівнянні до оригінального портрета П. О. Закревського, а також деяка відмінність кольорової гами не дають підстав приписувати цей твір Шевченкові.

Місця збереження

Попередні місця збереження: збірка М. М. Закревської, Літературний музей Інституту російської літератури АН СРСР («Пушкинский дом»), Ленінград, Інститут Тараса Шевченка, Харків, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

Теперішнє місце збереження: Національний музей Тараса Шевченка[8]

Примітки

  1. ↑ Тарас Шевченко — український поет та художник
  2. ↑ Каталог, № 38
  3. ↑ Каталог, № 141
  4. ↑ Каталог, стор. 104
  5. ↑ Виставка робіт Тараса Григоровича Шевченка, що існувала у Харкові з початку 1930-х років до кінця 1940-х.
  6. ↑ НМШ, інв. №г- 107
  7. ↑ Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. — К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 10, с. 97 (примітки).
  8. ↑ інв. № ж — 87.

Джерела