Попова Любов СергіївнаЛюбов Сергіївна Попова (24 квітня (6 травня) 1889 — 25 травня 1924, Москва, СРСР) — російська і радянська живописиця, художниця-авангардистка (супрематизм, кубізм, кубофутуризм, конструктивізм), графістка, дизайнерка, театральна художниця. БіографіяНародилася 24 квітня (6 травня по новому стилю) 1889 року в маєтку Красновидово (село Іванівське, Московська губернія) у сім'ї багатого підприємця[9]. Перші уроки малювання Л. Попова брала у художника К. М. Орлова, який був другом її сім'ї. У 1906 році переїхала в Москву, де здобула середню освіту в гімназії С. А. Арсеньєвої. У 1908 році Попова брала приватні уроки у художній школі Костянтина Юона. У 1910 році Любов Попова поїхала в Італію, де брала приватні уроки живопису. У 1912 році відвідала Париж, займалася живописом у Ле Фоконье і Ж. Метценже. У 1918 році Любов Попова одружилася з істориком мистецтва Борисом Миколайовичем фон Едінгом[10] — автором дослідження «Ростов Великий, Углич», який вийшов в серії «Пам'ятки художньої старовини». Попова захопилася супрематизмом, стала учасницею групи Казимира Малевича Супремус, разом з іншими художниками-супрематистами працювала в селі Вербівці і Скопці. Художниця-оформлювачка двох вистав Театру ім. Мейєрхольда в стилі «сценічного конструктивізму»[11] — «Великодушний рогоносець» Ф. Кроммелінка (1922) і «Земля дибки» С. Третьякова за п'єсою М. Мартіна «Ніч» (1923)[12]. 23 травня 1924 року помер від скарлатини син Попової. Любов Сергіївна Попова померла від скарлатини 25 травня 1924 року в Москві. Похована на Ваганьковському кладовищі. У грудні того ж року в Москві відбулася персональна виставка робіт художниці, однієї з яскравих представниць російського авангарду в образотворчому мистецтві[13]. 19 грудня 2012 року в честь Попової названий кратер на Меркурії[14]. Роботи
Ціни на роботиЛеонід Закс, власник однієї з найстаріших колекцій російського авангарду сім'ї Закс і кількох картин Любові Попової, в 2010 році говорив про ціни на її роботи:
Галерея
Примітки
ЛітератураКниги
Статті
Посилання |