Пола Неґрі
Аполо́нія Барба́ра[5] Халу́пець (пол. Barbara Apolonia Chałupiec), відома як По́ла Не́ґрі (англ. Pola Negri; 3 січня 1897, Ліпно, Російська імперія — † 1 серпня 1987, Сан-Антоніо, США) — акторка польського походження, зірка і секс-символ епохи німого кіно. За внесок у розвиток кіноіндустрії відзначена зіркою на Голлівудській алеї слави. Біографія та кар'єраНародилася 3 січня 1897 у польському місті Ліпно у Елеонори Келчевської († 24.08.1954) і бляхаря Єжи Халупця (був словацьким емігрантом, тому його оригінальне ім'я звучало як Юрай; † 1920). Аполонія була їх третьою дитиною, але перші двоє померли, тому вона виросла єдиною дитиною в сім'ї. У 1902 році, після того, як батько був заарештований і відправлений на поселення до Сибіру, Аполонія з матір'ю переїхала до Варшави, де навчалася в балетній школі. Через туберкульоз була вимушена відмовитися від кар'єри танцюристки. Пізніше вступила до Імператорської Академії драматичного мистецтва у Варшаві. У 1913 році дебютувала як драматична акторка в театрі. У 1914 році вже знімається у фільмі «Невільниця почуттів», що вважається першим польським художнім фільмом. Незабаром Аполонія Халупець стає однією з провідних польських акторок. В цей час вона бере псевдонім «Пола Неґрі» від імені італійської поетеси й письменниці Ади Негрі. У 1918 році знімається у київського режисера Віктора Туржанського у фільмі «Сурогати любові». Пізніше разом з Тужанським вирушила до Берліна, де працює з режисером Максом Рейнгардтом і знімається у фільмах Ернста Любіча: «Кармен» (1918), «Мадам Дюбаррі» (1919), «Сумурун» (1920), «Гірська кішка» (1923). У 1923 році Пола Неґрі разом з Любічем їде працювати до Голлівуду, де підписує контракт із студією «Paramount». У США акторка працювала з 1923 по 1934 рік. Спочатку вона знімалася в ролях жінок-вамп. Трактування цього амплуа у виконанні Поли Неґрі мало деяку відмінність від класичної фатальної жінки: її героїні викликали в аудиторії співчуття («вамп, що страждає»). На початку 1930-х Неґрі повертається до Німеччини, де на неї звертає увагу Гітлер. Коли Ґебельс відстрононив акторку від роботи в кіно, підозрюючи, що вона єврейка, Гітлер скасував це рішення свого міністра. Пізніше Пола Неґрі виграла позов про наклеп проти французького журналу, що назвав її коханкою фюрера. В цей час вона знімається в таких фільмах, як «Мадам Боварі» режисера Ґергардта Лампрехта (1937) і «Мазурка» (1935). З початком війни Пола Неґрі у 1941 році вимушена знову повернулася до США. У 1943 році знялася у комедії режисера Ендрю Л. Стоуна «Привіт, Діддл, Діддл» (англ. Hi Diddle Diddle), що мала величезний успіх у аудиторії. Після війни у 1951 році Неґрі отримала американське громадянство. Останньою її кінороботою стала роль у стрічці «Місячні пряхи» («The Moon-Spinners»), знятому у 1964 році на студії Волта Діснея. Особисте життяУ 1919 році Неґрі одружилася з графом Євгенієм Домбським. Шлюб тривав два роки. У США була заручена з Чарлі Чапліном, з яким розлучилася заради Рудольфа Валентіно. У 1926 році Валентіно помер, і Неґрі одружилася з аристократом-емігрантом, грузинським князем Сергієм Мдівані. За це громадськість осудила її, бо після смерті Валентіно пройшло дуже мало часу. Шлюб з Мдівані тривав до 2 квітня 1931 року, після чого вона повернулася до Німеччини[6]. Померла Пола Неґрі у 1987 році у 90 років від пневмонії. Похована на римо-католицькому цвинтарі Голгофа у Лос-Анджелесі поряд зі своєю матір'ю, яка померла у 1954 році. Визнання і нагороди
Образ у масовій культурі
Фільмографія
Примітки
Посилання
|