Подставка Євгеній Іванович

Євгеній Подставка
Подставка Євгеній Іванович
 Майстер-сержант
Загальна інформація
Народження5 березня 1984(1984-03-05)
с. Полошки Глухівського району (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР
Смерть9 березня 2022(2022-03-09) (38 років)
с. Лукашівка, Чернігівський район, Чернігівська область, Україна
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Військова служба
Роки служби2021—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 58 ОМПБр
16-й омпб «Полтава»
Війни / битвиРосійсько-українська війна / Бої за Чернігів
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Подставка.

Євгеній Іванович Подставка (нар. 5 березня 1984, с. Полошки Глухівського району (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР — пом.. 9 березня 2022, с. Лукашівка, Чернігівський район, Чернігівська область) — український військовий, майстер-сержант 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.

Життєпис

Народився 5 березня 1984 року в с. Полошки на Глухівщині в родині Івана Пилиповича та Віри Федорівни. Його сестри Оксана й Олена — працюють вчителями в Полошківському НВК Глухівської міської ради. Євгеній - закінчив дев'ять класів загальноосвітньої школи I—III ступенів у рідному селі. Потім навчався у Глухівському агротехнічному коледжі. Проходив строкову військову службу у ЗС України, а потім — у Сумському прикордонному загоні ДПСУ. Спочатку проходив службу в Конотопі, а після одруження, був переведений до прикордонного відділення «Сопич». Разом зі своєю родиною мешкав в м. Глухові на Сумщині. Мав військову професію кінолога[1].

З початком бойових дій на сході України неодноразово брав участь в АТО/ООС. У 2021 році уклав контракт із ЗС України, службу проходив у складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

З початком російське вторгнення в Україну, разом з співслужбовцями, мужньо і відважно стримував ненависних рашистів на своїй рідній землі.

Загинув 9 березня 2022 році під час виконання бойового завдання на Чернігівщині в селі Лукашівці. Ціною власного життя прикрив відхід побратимів[2][3][1].

10 квітня 2022 року, майстра-сержанта Євгена Подставку провели в останню путь в м. Глухові. Того ж дня, був похований у рідному селі[4][5].

Керівник Сумської військової адміністрації Дмитро Живицький 18 листопада 2022 року вручив державні нагороди дружині Наталія Подставці, а також мамі та дружині загиблого воїна Віталія Дорошенка[6].

Родина

З дружиною Наталією (нар.. 1985) познайомився у жовтні 2007 року на святі в рідних Полошках, одружилися 23 лютого 2008 року. У загиблого, окрім дружини, також залишилися донька Марина (нар.. 2009) та син Єгор (нар.. 2016)[4][1].

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
  • відзнака Президента України «За участь в АТО» (2014).

Вшанування пам'яті

Примітки

  1. ↑ а б в Тищенко Катерина. До останнього подиху на вогневому рубежі… Глухівщина. 2022. № 11 (2757). 5 травня. С. 1.
  2. ↑ Скакун, Сергей (9 квітня 2022). Завтра у Глухові попрощаються із захисником, який загинув під Черніговом. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 9 квітня 2022.
  3. ↑ Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1,2
  4. ↑ а б У Глухові попрощалися із загиблим на Чернігівщині захисником України. Глухів.info (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  5. ↑ Білоус, Світлана (11 квітня 2022). В останню путь провели двох захисників Чернігівщини (Фото). ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 2 квітня 2023.
  6. ↑ Родинам полеглих воїнів з Глухівщини вручили ордени «За мужність». Глухів.info (укр.). 18 листопада 2022. Процитовано 25 грудня 2022.

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.