Клелія приїжджає в Турин на відкриття філії римського будинку мод. Її сусідка по готельному номеру Розетта намагається накласти на себе руки: так Клелія знайомиться з подругами Розетти. Одна, гуляща і цинічна Моміна, постійно свариться з чоловіком і шукає нових коханців: серед них — Чезаре, архітектор, працюючий на Клелію. Є ще Нене, художниця по кераміці; вона у шлюбі за художником Лоренцо, через якого хотіла накласти на себе руки Розетта. Нарешті, є юна Маріелла, що фліртує з усіма мужиками підряд, але зберігає вірність нареченому. Розетта, якій Клелія знаходить роботу, освідчується Лоренцо в коханні і за намовлянню Моміни вступає з ним у зв'язок. Але Лоренцо не кохає її і повертається до дружини. Розетта топиться. Приголомшена Клелія винить в її смерті Моміну і себе. Вона розлучається з помічником Чезаре Карло, відмовившись від кохання заради роботи та незалежності. Карло дозволяє їй повернутися до Рима.
