|
Повені на Балканах (2014)
   Найбільш постраждалі райони Постраждалі якоюсь мірою У проміжку з 13 по 18 травня 2014 року велику частину Південно-Східної та Центральної Європи охопив циклон[11] під назвами «Тамара» та «Івета», спричиняючи повені та зсуви. Найбільшого збитку зазнали Сербія та Боснія і Герцеговина, оскільки опади дощу, який там пройшов, виявилися найбільшими за 120 років метеоспостережень[12][13]. Станом на 20 травня, внаслідок повені загинуло щонайменше 62 людини, а сотні тисяч були змушені покинути свої домівки. Найбільше жертв трапилося в містах Обреноваць (передмістя Белграда) у Сербії та Добой у Боснії та Герцеговині після того, як у прилеглих до цих міст річках вода піднялася на кілька метрів, затопивши їх[14]. Повені спричинили понад 2000 зсувів по всьому Балканському регіону, наробивши шкоди у багатьох містах і селах[15]. Дощі породили бурхливі потоки й селі, а згодом піднявся рівень кількох річок у вододілах Сави та Морави, які затопили навколишні долини. Офіційні оцінки засвідчують, що після тижня повені в Сербії та Боснії постраждали понад 1,6 мільйона людей[16]. Оцінка збитку для Сербії, Боснії та Герцеговини сягнула 3,5 млрд євро[17]. Збитки Сербії, за спільною оцінкою ЄС, групи Світового банку та співробітників ООН, становлять 1,55 млрд євро[18]. Урядовці Боснії та Герцеговини заявили, що ця шкода може перевищувати збитки від Боснійської війни[19]. Такі події запустили велику міжнародну кампанію допомоги, у рамках якої чимало країн, організацій та фізичних осіб надали безоплатну гуманітарну, матеріальну та грошову підтримку потерпілим районам. ІсторіяУнаслідок проникнення полярного повітря з Центральної Європи в Середземноморський басейн 13 травня над Адріатичним морем утворилася зона низького тиску. Холодні полярні повітряні маси зустрілися з вологим субтропічним повітрям, що привело до дуже низького тиску. 14 травня область низького тиску переміщувалася над Балканами, де і зупинилася. Внаслідок цього в регіоні випав надзвичайно проливний дощ. Від нього найбільше постраждали Сербія (в районі Белграда) та Боснія[20]. Сербські та боснійські метеорологи назвали сформований циклон «Тамара»[21][22]. 15 травня денна кількість опадів побила історичний рекорд у Белграді (107,9 мм), Валєво (108,2 мм) та Лозниці (110 мм)[23]. Станом на 15 травня, місячна кількість опадів у Белграді подолала історичну планку (175 л у 1897 р.), досягнувши 205 л[24]. До суботи, 17 травня, дощ послабшав, а погода поступово стала теплішою і сонячнішою, дещо полегшивши роботи з надання допомоги та порятунку. 18 травня циклон посунув далі на північний захід[22]. Основним районом повені був вододіл річки Сава, яка утворює кордон між Боснією та Хорватією, заходить на територію Сербії та впадає в Дунай у межах Белграда. У середу 14 травня сильна злива спричинила в гірських районах паводкові потоки, які руйнували мости та інфраструктуру і викликали численні зсуви. Найзгубніший вплив справила негода в четвер, 15 травня, коли рівень води у кількох правобережних притоках Сави раптово та некеровано піднявся з небаченою швидкістю, затопивши міста, що лежали в долинах. Річка Босна в центральній частині Боснії повністю затопила міста Добой, Маглай, Завидовичі і Шамац, а річка Колубара біля Белграда залила Обреноваць (передмістя Белграда) — на ці міста припала найбільша частка жертв. Згодом сама Сава піднялася до рекордно високої поділки, загрожуючи містам Славонський Брод, Шабаць і Сремська Митровиця та численним селам, але збиток був відносно незначним, оскільки населення, з допомогою армії та волонтерів, посилило протипаводковий захист. Тим не менше, греблі у декількох місцях не встояли. Сильні зливи в регіоні також відзначалися 3 та 4 травня, зачепивши Румунію, Італію та Боснію. Ця подія не призвела до істотних збитків, але залишила по собі кілька випадків повені та підвищень рівня води у річках[25]. У деяких місцевостях Боснії місцеві органи влади оголосили надзвичайний стан. Наслідки   Найбільш сильно постраждала Сербія: кілька великих міст у її центральній частині було повністю затоплено, а в гірських районах відбулися зсуви. Також до критичної міри було затоплено Боснію і Герцеговину, особливо її складову частину — Республіку Сербську. Крім того, зазнали повені та людських жертв Східна Хорватія і Південна Румунія, а Австрія, Болгарія, Угорщина, Італія, Польща та Словаччина пережили бурю[26]. Примітки
|
||||||||||||||||||||
