|
Маглай
Маглай (босн. і хорв. Maglaj, серб. Маглај) — місто у північній частині Боснії і Герцеговини, у Зеницько-Добойському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади. Через місто протікає річка Босна. Історія18 вересня 1408 угорський король Сигізмунд Люксембург написав у своїй знаменитій хартії «Sub castro nostro Maglay» (Під нашою фортецею Маглай). Посол Угорщини у Боснії та Герцеговині Імре Варга передав начальникові Мехмеду Мустабашичу автентичні копії двох середньовічних угорських грамот, виданих 18 і 21 вересня, у яких уперше згадується назва міста Маглай і які свідчать, що Сигізмунд Люксембург проживав у Маглаї 1408 року. Оригінали цих документів є в архівах Братислави, а автентичні копії —— у Національному архіві Угорщини. Однак на місто Маглай також опосередковано посилається дещо раніша писемна згадка у грамоті Степана Остої Дубровчанина від 31 січня 1399 р. «Va slavnoj vojsci va lišnici», де припускається, що він і його військо таборували у теперішній Лієшниці, що поблизу Маглая. В історичному сенсі особливо важлива територія Старога міста, де до сьогодні збереглася твердиня і три мечеті. У 1929—1941 роках Маглай належав до Врбаської бановини Королівства Югославія, а з 1941 до 1945 року входив до складу великої жупи Усора-Солі Незалежної Держави Хорватії. До Боснійської війни Маглай був промисловим центром, де працював целюлозно-паперовий комбінат «Натрон», але під час війни його виробничі потужності зазнали сильних воєнних руйнувань. 2005 року «Натрон» було приватизовано і тепер він називається «Натрон-Хаят». Його роль в економічному розвитку муніципалітету Маглай визначальна. В ході Боснійської війни, у 1993—1994 роках, місто пережило тривалу облогу силами боснійських сербів. Тоді ця місцевість стала ареною важких боїв, а населення доводилося забезпечувати скиданням гуманітарної допомоги з повітря. Маглай досі потерпає від спустошень, заподіяних йому протягом війни 1992—1995 років. Місто також постраждало під час повені 16 травня 2014.[3] Хоча повені трапляються тут мало не щороку, ця була настільки значною, що чимало жителів втратили свої житла та майно. Населення
Відомі уродженці
Примітки
Посилання
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
