Печора Олександр Андрійович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Печора.
Печора Олександр Андрійович
Народився12 січня 1951(1951-01-12) (73 роки)
Миргородський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьпоет
Нагороди

Олександр Андрійович Печора (народився 12 січня 1951(19510112) в селищі Ромодан на Полтавщині) — український поет, гуморист, пісняр.

До життєпису

За фахом — художник. Працював в міськвиконкомі, в закладах культури та на підприємствах Лубен.

На радіо і телебаченні

Працював диктором та кореспондентом редакції Лубенського міськрайонного радіомовлення, випускаючи й авторські передачі.

Ініціював, організовував та провів радіохітпарад вокально-інструментальних колективів та виконавців пісень місцевих авторів та заключний концерт переможців.

Крім добірок новин готував передачі на літературно-мистецьку, історико-краєзнавчу тематику, також спортивні, гумористичні та передачі для дітей. По обласному радіо звучала його передача «Монастир в риштуванні».

Працював на ефірному та кабельному телебаченні в Лубнах. Зокрема, редактором і ведучим перших тоді україномовних авторських передач «Млин новин», а також «Українські візерунки» та «Спортивний вісник».

Був також відеооператором. Сам готував як сюжетні замальовки так і відеофільми, зокрема «Шевченкові джерела» та інші авторські передачі про митців рідного краю.

Творчість

Автор поетичних книг:

  • «Сивий сонях»,
  • «Лікуймо душу»,
  • «Жарти-жартами…» (Видавництво «Лубни», 1999, 2001),
  • «Межа» (Полтавський літератор, 2003),
  • «Вишиванки мамині» (Полтава, видавництво «АСМІ», 2003),
  • «Повстали приспані тривоги» (Полтава, ТОВ «РІК», 2009),
  • «Яблуко на вітрах» (Полтава: ПП Шевченко Р. В. 2010).

Друкувався в колективних збірках:

  • антології поезії полтавських літераторів ХХ століття
  • антології літераторів Полтавщини часу незалежності України «Калинове гроно»,
  • хрестоматії «Література рідного краю»
  • «Посульська муза»,
  • «Сонячні перевесла»,
  • «Відлуння Василевого Різдва»,
  • «Обпалені Чорнобилем»,
  • «Дзвінке перо Посулля»,
  • «Полтавський сміхограй»,
  • «Сміхограйчик»,
  • пісенниках «Срібні ручаї», «Посади калину», «Посульські мотиви».

Друкувався в періодичних виданнях: альманасі «Вітрила», журналах «Україна», «Дніпро», «Криниця», «Добромисл», «Бахмутський шлях», «Рідний край», «Склянка часу», «Діє-Слово», альманасі "Усі ми родом з Дитинства: «ОБЕРІГ», альманахах «СКІФІЯ-2012» — ВЕСНА, ЛІТО, ОСІНЬ, ЗИМА та інших виданнях.

Редактор, упорядник, художньо-технічний редактор, дизайнер кількох художніх книг та збірників.

Кілька віршів покладено на музику, записано на диски, виконуються аматорами та майстрами сцени.

Виступає на радіо й телебаченні в Києві, Полтаві, Кременчуці, Лубнах.

Твори розміщує на сайті «Клуб поезії».[1]

Громадська діяльність

З 1973 року член Лубенського літоб'єднання, з 1993 року член Полтавської спілки літераторів, заступник голови ПСЛ.

Очолює Лубенську міськрайонну організацію товариства «Просвіта».

Заснував і на громадських засадах редагує історико-краєзнавчу і літературно-мистецьку газету «Ріднокрай».

Член Національної спілки журналістів України.

Відзнаки

Лауреат літературно-мистецьких премій

  • імені Василя Симоненка,
  • імені Володимира Малика
  • імені Леоніда Бразова.

Примітки

  1. ↑ Олександр ПЕЧОРА, Вірші, поезія. Клуб поезії. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.

Посилання