Перрайн (місячний кратер)
Кра́тер Перрайн (лат. Perrine) — великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь американо-аргентинського астронома Чарлза Діллона Перрайна (1867—1951) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді[1]. Опис кратераНайближчими сусідами кратера є кратер Кетле на заході; кратер Гульстранд на півночі північному заході; кратер Вуд на сході північному сході; кратер Ландау на сході; кратер Шарльє[en] на півдні південному сході і кратер Тіль[en] на заході південному заході[3]. Селенографічні координати центра кратера 42°07′ пн. ш. 127°57′ зх. д. / 42.11° пн. ш. 127.95° зх. д., діаметр 87,4 км[4], глибина 2,8 км[5]. Кратер Перрайн має полігональну форму й зазнав значних руйнувань, західна частина чаші і валу перекрита сателітним кратером Перрайн S, до якого, у свою чергу, на заході прилягає сателітний кратер Перрайн T. Вал згладжений, у північній і південній своїх частинах практично зрівнявся з навколишньою місцевістю, найкраще збереглась південно-східна частина валу з достатньо чітко окресленою крайкою. Східна частина валу частково перекрита парою сателітних кратерів Перрайн E і G. Внутрішнній схил валу у східній частині зберіг залишки терасоподібної структури. Дно чаші кратера між східною частиною валу і сателітним кратером Перрайн S має форму півмісяця, є відносно рівним та відзначене лише парою маленьких кратерів. Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання
|