Пероганич
ПоходженняСлов'янський варіант: від пиріг через пол. pieróg. Давньоперський варіант. Український лінґвіст, професор Костянтин Тищенко у книзі «42 епохи українських мовних контактів», сторінка 547, відносить походження прізвище Пероганич до часів 24-ї сатрапії Ахаменідів (V століття до н.е., коли територія сучасної України була частиною потужної іранської імперії) і вважає коренем прізвища перс. پيراهن pairāhan — плащ, мантія. Історичні згадкиНайраніші досі згадки як про прізвище Пероганич, так і про представників родини зафіксовані у церковнопарафіяльних переписах (ревізіях) Перемиської унійної єпархії 1760-х років, що зберігаються у державному архіві в Перемишлі. У «ревізії Жукотинського деканату» по парафії села Тарнави Дульної (пол. Tarnawy Dulney, найімовірніше теперішньої Нижньої Тернави), датованій 1767 роком, першими серед парафіян йдуть Михайло, Федір та Стас Пероганичі — пол. Mychayło Perohanycz, Fedir Perohanycz, Stas Perohanycz. Причому, приведена не сполонізована, а питомо українська форма звучання цих антропонімів — Пероганич, пол. Perohanycz. Прізвище зустрічається також в Австрійських кадастрових записах 1787 року, які згадує Іван Красовський, серед мешканців лемківського села Руська Ропиця (Lemko Surnames cited by Krasovs'kyj from 1787 Austrian Cadastral Records) як Piroganicz.[1] Зустрічається у Покажчику жертв австро-мадярського терору під час першої світової війни 1914–1918 рр. на областях Галицької і Буковинської Русі з біографічними та бібліографічними даними:[2]
Прізвище «Пироганич» внесене до «Довідника українських прізвищ» авторства Юліана Редька[3]. Поширеність прізвища в УкраїніПероганич — 85 198-е за поширеністю прізвище в Україні. Загалом налічує 43 носії.[4] Найбільше із них проживають у Івано-Франківську — 8, Коломиї — 5, Соснівці — 5. Пироганич — 77 219-е поширеністю прізвище в Україні. Загалом налічує 50 носіїв. Найбільше із них проживають у: Івано-Франківську —10, Рожищі — 6, Миловому — 5. Відомі носіїПримітки
|