Пересоловичі

Село Пересоловичі пол. Peresołowice Місце, де колись стояла православна та греко-католицька церква Координати 50°46′00″ пн. ш. 23°42′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Грубешівський повіт Гміна Вербковичі Населення 224 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-550[2] Автомобільний код LHR SIMC 0905103 GeoNames 762471 Пересоловичі Пересоловичі (Польща) Пересоловичі Пересоловичі (Люблінське воєводство)  Пересоловичі у Вікісховищі

Пересоловичі[3][4] (пол. Peresołowice) — село в Польщі, у гміні Вербковичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 224 особи (2011[1]).

Назва

На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села походить від давнього руського імені Пересол[5].

Історія

Греко-католицькі надгробки на колишньому цвинтарі

1578 року вперше згадується православна церква в селі[3].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[6].

У січні 1943 року, на католицьке Різдво, населення села зазнало нападу польських озброєних формувань[7]. 19 грудня 1944 року польські шовіністи вбили в селі 18 українців[4].

При адміністративному поділі Польщі в період 1975—1998 років село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура на 31 березня 2011 року[1][8]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	120	27	83	10
Жінки	104	26	55	23
Разом	224	53	138	33

Відомі люди

Народилися

• Леон Лаврисевич (1798—1854) — греко-католицький священник, філософ і богослов, доктор богослов'я, професор і ректор (1843—1845) Ягеллонського університету.

Померли

• Яків Гальчевський — військовий діяч, сотник Армії УНР, активний учасник повстанського руху в Україні, громадський діяч, вчитель, письменник, майор Війська Польського. Загинув у селі 21 березня 1943 року в бою проти боївкарів Армії Крайової.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Пошук поштових індексів польської пошти (пол.)
3. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
4. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
5. Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
6. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
7. Історія українського війська. — Вінніпег, 1953. Репринт, 1990. — С. 699
8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• Яків Гальчевський-Орел, отаман Подільської повстанської групи. Газета «Незборима Нація»^[недоступне посилання з червня 2019]
• І нарекли його отаманом Орлом. Біографія полковника армії УНР Якова Гальчевського, 2004^[недоступне посилання з червня 2019]
• ФОТО. Де загинув Яків Гальчевський (Отаман Орел)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Портал «Польща»