Пауль фон Ельц-Рюбенах

Пауль фон Ельц-Рюбенах
нім. Peter Paul Freiherr von Eltz-Rübenach Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився9 лютого 1875(1875-02-09)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Wahnd, Porzd, Кельн, Рейнська провінція, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер25 серпня 1943(1943-08-25)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (68 років)
Лінц-ам-Райн, Linz am Rheind, Нойвід, Рейнланд-Пфальц
Країна Німецький Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик
Alma materРейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена Редагувати інформацію у Вікіданих і Берлінський технічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладPrussian state railwaysd Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулбарон Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
БатькоFreiherr Kuno von und zu Eltz-Rübenachd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиGräfin & Edle Herrin Hugoline von und zu Eltz gen. Faust von Strombergd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни
Почесний хрест ветерана війни
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП

Петер Пауль фон Эльц-Рюбенах (нім. Peter Paul Freiherr von Eltz-Rübenach; 1875—1943) — німецький державний діяч, рейхсміністр шляхів сполучення та рейхсміністр пошти (1933—1937).

Біографія

З сім'ї великого землевласника, з 1921 року одружений з дочкою генерала Оскара фон Гутьєра.

Освіту здобув в кавалерійській академії в Бельбурзі і Вищій технічній школі в Ахені, де навчався машинобудуванню.

З 1902 року перебував на державній службі. З 1905 року служив у відомстві шляхів сполучення. У 1911—1914 роках — технічний аташе генерального консульства в Нью-Йорку.

Учасник Першої світової війни, служив у залізничних військах. В кінці війни служив у Великому Генеральному штабі, фахівець із залізничних перевезень. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.

Після війни працював з 1919 року в прусському міністерстві громадських робіт, а потім в міністерстві транспорту, міністеріальрат (1923).

З липня 1924 року — оберпостдиректор і президент дирекції імперських доріг в Карлсруе[4].

У червні 1932 увійшов до складу уряду Франца фон Папена, очоливши імперські міністерства транспорту і зв'язку.

Після приходу до влади Адольфа Гітлера зберіг свої пости. У 1930-х років вступив в НСДАП.

2 лютого 1937 був відправлений у відставку, а в кожне міністерство призначений особливий міністр (Юліус Дорпмюллер і Вільгельм Онезорге)[5].

Нагороди

Примітки

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Munzinger Personen
  3. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  4. Zentner, Christian; Bedürftig, Friedemann (1997). The encyclopedia of the Third Reich (вид. 1st Da Capo Press ed). New York: Da Capo Press. ISBN 0-306-80793-9. OCLC 36582164.
  5. Bance, Alan; Noakes, Jeremy; Sharpe, Lesley (2016). Goebbels. London. ISBN 978-0-09-952369-7. OCLC 918924962.