Пауль Гербігер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гербігер.
Пауль Гербігер
нім. Paul Hörbiger
Пауль Гербігер, 1939
Пауль Гербігер, 1939
Пауль Гербігер, 1939
Народився29 квітня 1894(1894-04-29)[1][2][…]
Будапешт, Австро-Угорщина[1]
Помер5 березня 1981(1981-03-05)[1][2][…] (86 років)
Відень, Австрія[1]
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Громадянство Австрія
Діяльністьактор
Роки діяльності1928 — 1974
У шлюбі зJosefa Gettked
ДітиThomas Hörbigerd
БатькиHanns Hörbigerd
Брати / сестриАттіла Гербігер і Alfred Hörbigerd
IMDbnm0405977
Автограф
Нагороди та премії
Велика зірка почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Велика зірка почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
CMNS: Пауль Гербігер у Вікісховищі

Па́уль Ге́рбігер (нім. Paul Hörbigerⓘ; 29 квітня 1894, Будапешт, Австро-Угорщина, нині Угорщина — 5 березня 1981, Відень, Австрія) — австрійський театральний та кіноактор.

Біографія

Пауль Гербігер народився 29 квітня 1894 року в Будапешті, на той час — Австро-Угорщина, в сім'ї інженера Ганса Гербігера[de], основоположника доктрини вічного льоду. Він є братом актора Аттіли Гербігера і дядьком акторок Елізабет Орт[de], Крістіани[de] і Мареси Гербігер[de].

1902 року родина переїхала до Відня. По закінченні навчання в гімназії, Паууль Гербігер вирушив в 1914 році добровольцем на фронт і служив у полку гірської артилерії. Неодноразово нагороджений, він 1 листопада 1918 року отримав звання старшого лейтенанта.

Після війни Гербігер навчався в Драматичній школі Отто (нім. Schauspielschule Otto) у Відні та почав театральну кар'єру в 1919 році в міському театрі богемського Райгенберга, а в 1920—1926 роках служив у празькому Німецькому театрі. Переломним моментом у кар'єрі Пауля Гербігера стало його запрошення Максом Рейнгардтом до трупи Німецького театру в Берліні. Тут Пауль Гербігер пропрацював з 1926 до 1940 року.

У 1930-і роки з приходом звукового кіно Пауль Гербігер став одним з найпопулярніших німецькомовних акторів. У своїх ролях він утілював тип доброзичливих і життєрадісних людей. Прекрасним партнером Гербігеру став Ганс Мозер. У 1940—1943 роках Пауль Гербігер працював у віденському Бурґтеатрі. На Зальцбурзьком музичному фестивалі 1943 року Пауль Гербігер виступив в ролі Папагено в «Чарівній флейті» Моцарта, а його партнеркою стала Густі Губер. У 1936 році Гербігер разом з Є. В. Емо та австрійським консулом Карлом Кюнцелем заснував у Берліні кіностудію Algefa-Film.

Після аншлюсу Австрії Пауль Гербігер, як і багато інших австрійських діячів мистецтва, брав участь у пропагандистських заходах націонал-соціалістів, закликаючи брати участь в референдумі. Проте, Гербігер допомагав багатьом своїм колегам єврейського походження втекти до Швейцарії. У 1945 році Пауль Гербігер був заарештований і засуджений до страти за державну зраду. BBC повідомляла навіть про його смерть.

По війні Пауль Гербігер продовжив акторську кар'єру і був дуже популярним у 1950-і роки. У цей період були зняті з його участю «Третя людина», «Викрадення сабінянок», «Молоді роки королеви» режисера Ернста Маришки, «Тітка Чарлея». У 1947—1949 роках Гербігер очолював віденський футбольний клуб Ферст Вієнна.

Від середини 1960-х років Пауль Гербігер працював переважно в театрі та знімався на телебаченні. У 1980 році відбулася прем'єра останнього спектаклю за участю Пауля Гербігера — «Комедія марнославства» Еліаса Канетті.

Особисте життя

У 1921 році Пауль Гербігер одружився з акторкою Йозефою Піппою Гетке. Діти: Крістль (нар. 1922), Гансі (1926—1929), Моніка (нар. 1930; мати Крістіана Траміца та Томаса Гербігера, батька Меві Гербігер).

Фільмографія (вибіркова)

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1928 ф Шість дівчат шукають притулку Sechs Mädchen suchen Nachtquartier
1928 ф Шпигуни Spione водій Франц
1928 ф Велика мандрівниця Die große Abenteuerin
1928 ф Шоу життя Schmutziges Geld Сем
1928 ф Галантний гусар Der fesche Husar барон фон Корпорецький
1928 ф Витівки графині Die tolle Komtess перукар Козе
1929 ф Асфальт Asphalt злодій
1929 ф Та жінка, яку любить кожен Die Frau, die jeder liebt, bist du! Дорстелайн
1929 ф Мебльовані кімнати Möblierte Zimmer Калиновський
1930 ф Два серця у три чверті такту Zwei Herzen im Dreiviertel-Takt Фердинанд, кучер
1931 ф Грок Grock незграбний шукач грошей
1931 ф Її високість наказує Ihre Hoheit befiehlt детектив Піпак
1931 ф Донощик Der Zinker Жозуа Гаррас, репортер
1931 ф Веселий конгрес Der Kongreß tanzt Heurigen Singer
1932 ф Таку дівчину не забувають So ein Mädel vergißt man nicht директор Леопольд Шрадер
1932 ф Петер Фосс, який вкрав мільйони Peter Voss, der Millionendieb Боббі Додд
1932 ф Квік Quick Ладеманн, менеджер
1932 ф Два щасливі дні Zwei glückliche Tage Пепі Фрейзінгер
1932 ф Білява мрія Ein blonder Traum опудало
1932 ф Тренк Trenck - Der Roman einer großen Liebe Льовенвальде, Президент австрійського суду
1932 ф Фредеріка Friederike пастор Бріон
1932 ф Паприка Paprika доктор Пауль Шредер
1932 ф Таємниця Йоганна Орта Das Geheimnis um Johann Orth Ланік
1933 ф Два хороші друзі Zwei gute Kameraden Фріц Леманн
1933 ф Гра в кохання Liebelei старий Вейрінг, камерний музикант
1933 ф Пісня для тебе Ein Lied für dich Шиндлер
1933 ф Повернення у щастя Heimkehr ins Glück Карл Ґрубер
1933 ф Поцілунок від Вероніки Gruß und Kuß — Veronika Пауль Райнер
1933 ф Війна вальсів Walzerkrieg Йозеф Лайнер
1933 ф Скандал у Будапешті Skandal in Budapest Пауль Мюррей
1934 ф Корольова Чардашу Die Czardasfürstin Фері фон Керекеш
1934 ф Весняний парад Frühjahrsparade кайзер Франц Йозеф
1935 ф Королівський вальс Königswalzer Король Баварії Макс II
1936 ф Його дочка — Петер Seine Tochter ist der Peter доктор Фелікс Сандхофер
1936 ф Пісня візника Fiakerlied Фердинанд Стродль, таксист
1936 ф Бродяги Lumpacivagabundus Lumpazivagabundus, Knieriem
1937 ф Флорентіна Florentine Петер Руссель, карітан «Флорентіни»
1938 ф Мелодії вальсу Immer wenn ich glücklich bin..! Йозеф «Пепі» Рейнгольд, директор театру
1938 ф Вітчизна Heimat Франц Геффердінгк
1938 ф Флірт і кохання Liebelei und Liebe Александр Сеттегаст, кухар
1938 ф Блакитна лисиця Der Blaufuchs Стефан Паулюс
1939 ф Принцеса Сіссі Prinzessin Sissy Герцог баварський Макс
1939 ф Я Себастьян Отт Ich bin Sebastian Ott Бауманн
1939 ф Безсмертний вальс Unsterblicher Walzer Йоганн Штраус, батько
1939 ф Кітті та міжнародна конференція Kitty und die Weltkonferenz Губер
1939 ф Помилка дипломата Maria Ilona Фердинанд V, кайзер Австрії
1939 ф Материнська любов Mutterliebe нотаріус доктор Коблмюллер
1939 ф Бал в опері Opernball Георг Даннгаузер
1940 ф Віденські казки Wiener G'schichten Фердинанд
1940 ф Милий Августин Der liebe Augustin шановний Августин
1940 ф Оперета Operette Георг Даннгаузер
1942 ф Велике кохання Die große Liebe Рудницький
1942 ф Моцарт Wen die Götter lieben фон Страк
1943 ф Смійся, блазню! I pagliacci Каніо
1943 ф Де моя дочка? Lache Bajazzo Каніо
1944 ф Віденський квартет Schrammeln Ганс Шраммель
1947 ф Друга молодість Der Hofrat Geiger радник Франц Гейгер
1948 ф Віденська кавалькада Der Engel mit der Posaune Отто Ебергард Альт
1949 ф Третя людина The Third Man Карл, портьє Гаррі
1950 ф Ніч в окремому кабінеті Eine Nacht im Separee Фердинанд граф Лільєнштайн
1950 ф Епілог. Таємниця Орпліда Epilog: Das Geheimnis der Orplid Муз-клоун «The Great Teatch»
1951 ф Диявольський план Der Teufel führt Regie П'єр Дарсі
1951 ф Служниця Вероніка Veronika, die Magd Янсен
1951 ф Веселий селянин Der fidele Bauer Матіас Шейгелройтер
1952 ф Країна посмішок Das Land des Lächelns професор Фердинанд Ліхт
1952 ф Перше квітня 2000 року 1. April 2000 Августин
1953 ф Фіакерміллі Die Fiakermilli Гонігбергер, піаніст
1953 ф Троянда Стамбулу Die Rose von Stambul Мехмед-паша
1953 ф Молоде серце повне любові Junges Herz voll Liebe Landesstallmeister
1953 ф Пагорб полководців Der Feldherrnhügel полковник Лейкфельд
1954 ф Викрадення сабінянок Der Raub der Sabinerinnen професор Мартін Ґолвіц
1954 ф Молоді роки королеви Mädchenjahre einer Königin професор Ландманн
1954 ф Циганський барон Baron Tzigane Барінкай
1955 ф Місто повне таємниць Die Stadt ist voller Geheimnisse Герберт Кляйн
1955 ф На прекрасному блакитному Дунаї An der schönen blauen Donau Шредер
1955 ф Марш для імператора Die Deutschmeister кайзер Франц Йозеф
1955 ф Мій Леопольд Mein Leopold Готліб Вейгельд
1956 ф Тітка Чарлея Charleys Tante Август Саллманн
1956 ф Врятуйте, вона мене кохає! Hilfe — sie liebt mich Брозель, працівник «Туриста»
1956 ф Підлість і волоцюзтво Lumpazivagabundus Август Кнірім
1957 ф Відень, місто моєї мрії Wien, du Stadt meiner Träume панотець Ленерт
1958 ф Женихи Heiratskandidaten Фердинанд Гаслінгер
1958 ф Алло таксі Hallo Taxi Франц Шварцль
1958 ф Славний старий марш Радецького Hoch klingt der Radetzkymarsch генерал-фельдмаршал Радецький
1958 ф Себастьян Кнайп Sebastian Kneipp ерцгерцог Йозеф
1960 ф Сабина і сто чоловіків Sabine und die hundert Männer Шульц
1961 ф Купи собі кольорову кульку Kauf dir einen bunten Luftballon професор Енгельберт
1961 ф А ти, кицько, залишайся тут ...und du, mein Schatz, bleibst hier Бергер
1961 ф Органний майстер Святої Марії Der Orgelbauer von St. Marien Франц Бургманн та Йозеф Бургманн
1962 ф Три любовні листи з Тіроля Drei Liebesbriefe aus Tirol доктор Франц
1963 ф Відпочинок від себе Ferien vom Ich Блюмхен
1964 ф Цьому я навчився від тата Das hab ich von Papa gelernt Джуліус Кнакерт
1964 ф Хепі-енд на Вертерзеє Happy-End am Wörthersee Северин Петерманн
1965 ф Це мій Відень Das ist mein Wien
1970 с Місце злочину Tatort старий Вібераль

Визнання

Нагороди та номінації Пауля Гербігера[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Німецька кінопремія
1969 Почесна премія
(За його особистий внесок у німецький кінематограф упродовж багатьох років) 		Перемога

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118552155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Нагороди та номінації Пауля Гербігера на сайті IMDb (англ.)

Література

  • Paul Hörbiger: Ich hab für euch gespielt. Erinnerungen. Aufgezeichnet von Georg Markus. Herbig, 1979, ISBN 3-7766-1001-8.
  • Michael Horowitz: Paul Hörbiger: Lebensbilder. Jugend und Volk, Wien 1993, ISBN 3-224-17693-8.
  • Herwig Würtz: Paul Hörbiger, Hans Moser: zwei Wiener Schauspiel-Legenden. Stadt Wien, 1994.
  • Georg Markus: Die Hörbigers. Biografie einer Familie. Amalthea, 2006. ISBN 3-85002-565-9.
  • Christina Höfferer und Andreas Kloner: Hörbiger. Eine Familienaufstellung. ORF-Radiofeature 2008, 54 Minuten.

Посилання

{Бібліоінформація}}