|
Пауль Гартвіг
Пауль Гартвіг (нім. Paul Hartwig; 14 вересня 1915, Вайшліц — 9 березня 2014, Альтенгольц) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне, віцеадмірал бундесмаріне. Біографія5 квітня 1935 року вступив в крігсмаріне. Служив на борту крейсера «Дойчланд». У липні 1940 року вступив в підводний флот. Після курсу підводного плавання успішно служив вахтовим офіцером на підводному човні U-125. 21 березня 1942 року призначений командиром підводного човна U-517, на якому здійснив 2 походи (провівши в морі в цілому 78 днів). 21 листопада 1942 року човен був потоплений у Північній Атлантиці південно-західніше Ірландії (46°16′ пн. ш. 17°09′ зх. д.) глибинними бомбами торпедоносця «Альбакор» з британського авіаносця Вікторіус. 1 член екіпажу загинув, 52 (включаючи Гартвіга) були врятовані. Всього за час бойових дій потопив 9 кораблів загальною водотоннажністю 27 283 брт.
11 квітня 1956 року вступив бундесмаріне і був призначений консультантом Федерального міністерства оборони. З вересня 1958 і до кінця 1959 року — ад'ютант генерал-інспектора бундесверу. З січня 1960 року — командир навчального фрегата «Гіппер». З січня 1961 року очолював різні відділи Федерального міністерства оборони. З жовтня 1966 року — командир 1-ї, з березня 1967 року — 3-ї ескадри есмінців. З 1 квітня 1968 року — командир флотилії есмінців. З 1 жовтня 1970 року — заступник командувача, з 1 квітня 1972 року — командувач флотом. 30 вересня 1975 року вийшов у відставку. Оцінка сучасниківВ некролозі Гартвіга було сказано: «Він був благословенний тим, що міг оглянутись на своє життя, як на успіх.» Звання
Нагороди
Література
ПосиланняПримітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
