Парламентські вибори в Польщі 2015
Парламентські вибори у Польщі 2015 як до Сейму, так і до Сенату, призначені указом Президента Польщі Броніслава Коморовського від 17 липня 2015[4] та змінені указом від 3 серпня 2015, відбулися у Польщі 25 жовтня 2015. Попередні вибори до Парламенту Польщі 2011 року привели до утворення урядової коаліції Громадянської платформи і Польської селянської партії. Це були перші в Європі вибори після парламентських виборів у Норвегії 1993, де три найбільші на той час партії висунули жінку кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Це були також перші вибори у Польщі після відновлення демократії у 1989 році, де одна партія здобула абсолютну більшість у парламенті. Вибори виграла найбільша опозиційна партія Право і справедливість з часткою 37,6 % голосів, тоді як правляча Громадянська платформа набрала 24,1 % голосів. Висуванка партії-переможниці Беата Шидло тепер має змінити Еву Копач на посаді прем'єр-міністра і може утворити однопартійний кабінет. Офіційні результати, оголошені 27 жовтня 2015, засвідчили, що консервативна «Право і справедливість» здобула абсолютну більшість, одержавши 235 із 460 місць у Сеймі, при чому кандидата партії Анджея Дуду у травні 2015 було обрано президентом Польщі. Партія колишнього президента Броніслава Коморовського «Громадянська платформа» скоротила своє представництво у Сеймі до 138 місць.[5] УчасникиОсновні партії, що беруть участь у виборах: Громадянська платформа (її кандидат на прем'єр-міністра — Ева Копач), Право і справедливість (Беата Шидло), «Сучасна» (Ришард Петру), Kukiz'15 (Павел Кукіз), Об'єднані ліві (Барбара Новацька), Польська селянська партія (Януш Пєхоцинський), Коаліція за відновлення республіки — Свобода і Надія (Януш Корвін-Мікке). ОсобливостіПольща поділяється на 41 виборчий округ, у кожному з яких, залежно від його розміру, обирають від 7 до 20 депутатів Сейму, тоді як 100 сенаторів обираються прямим голосуванням в одномандатних округах. Прохідний бар'єр для Сейму встановлено на рівні 5 % для політичних партій та 8 % для виборчих блоків, а мандати розподіляють за пропорційним принципом методом д'Ондта. Поляки голосували вдруге за півроку: у травні 2015 відбувалися президентські вибори, які дали країні нового голову держави — консерватора Анджея Дуду від партії «Право і справедливість». Остання сподівається посилити своє становище за результатами виборів до парламенту, на яких громадяни Польщі обирали 460 депутатів нижньої палати парламенту (Сейму) і 100 сенаторів. З 2000 року основними політичними силами у країні залишалися правоцентристська «Громадянська платформа» і консервативна партія «Право і справедливість», при цьому популярність консерваторів зросла, давши їм усі шанси завоювати прихильність відносної більшості виборців (за даними екзит-полів, понад 39 %).[6] Перемігши на виборах, «Право і справедливість» вперше після 2007 року зосередить у своїх руках як виконавчу, так і законодавчу владу. Виборчі штаби для виборів у Сейм і Сенат
* Інші партії, що йдуть за списками даних штабів (у випадку не однієї партії):
* Inne partie startujące z list danych komitetów (w wypadku ВИБОРЧИЙ ШТАБ wszystkie partie):
** Як штаб національної меншини звільняється від обов'язку подолання виборчого порогу.
*У тому числі партії: Слов'янський союз, Партія праці, «П’яст – Єдність думки європейських націй», Демократична партія – demokraci.pl, Союз реальної політики, Біло-червоні, Національний рух РезультатиПримітки
Посилання
|