Панкратова Наталія Дмитрівна
Ната́лія Дми́трівна Панкра́това (рос. Наталья Дмитриевна Панкратова; нар. 03 червня 1942, Магнітогорськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР) — радянський і український вчений, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік міжнародної академії наук вищої школи, заступник директора з наукової роботи Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (ІПСА), завідувач відділу Математичних методів системного аналізу ІПСА, професор кафедри «Математичні методи системного аналізу» ІПСА. Відома науковиця й фахівчиня в галузях системного аналізу, інформаційних технологій, теорії прийняття рішень та механіки деформованого твердого тіла. Сформувала концептуальні основи методології системного аналізу, запропонувала новий підхід до управління безпекою функціонування складних технічних систем в умовах багатофакторних ризиків, оцінювання впливу кількісних і якісних характеристик інформації на достовірність, повноту і своєчасність розв'язання системних задач, розробила підходи та методи експертного оцінювання в задачах з передбачення. Н. Д. Панкратова запропонувала в класичній, уточнених та просторовій постановках оригінальні методи чисельного розв'язку деяких класів задач про напружений стан та про вільні і вимушені коливання неоднорідних анізотропових багатошарових тонкостінних і товстостінних оболонкових елементів, порожнистих пружних тіл стосовно до елементів конструкцій, що працюють у складних умовах нерівномірних силових та температурних навантажень. Творча біографіяПанкратова Наталія Дмитрівна народилась 03 червня 1942 у м. Магнітогорськ (нині РФ). Після закінчення механіко-математичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка (1959—1964) вступила до аспірантури Інституту механіки НАН України ім. С. П. Тимошенка. Надалі там же і працювала на посадах інженера, молодшого наукового співробітника, наукового співробітника, старшого наукового співробітника, завідуючого лабораторією. З 1986 року працює за сумісництвом у Національному технічному університеті КПІ професором кафедри Прикладної математики, професором кафедри Математичних методів системного аналізу. В 1992 р. їй присвоєно вчене звання професора по кафедрі математичних методів системного аналізу. З 1995 р. постійно працює в НТУУ «КПІ», а з 1997 р., з дня створення Інституту прикладного системного аналізу по цей час, працює заступником директора з наукової роботи ІПСА КПІ ім. Ігоря Сікорського. У 1972 р. захистила кандидатську дисертацію, а в 1985 р. — докторську з механіки деформованого твердого тіла в Інституті механіки НАН України ім. С. П. Тимошенка. Починаючи з 1995 р., створила курс лекцій з системного аналізу, який включає методологію системного аналізу, формалізацію моделей, методів, підходів. Вперше у вітчизняній вищій освіті створений у 1990-х роках Н. Д. Панкратовою лекційний курс «Основи системного аналізу» зараз викладається у багатьох закладах вищої освіти України, написані підручники, методичні посібники, монографії з системного аналізу. Створена і в цей час плідно під керівництвом професора Н. Д. Панкратової працює наукова школа «Теорія та методи системного аналізу та їх застосування до розв'язання міждисциплінарних задач». Підготувала 32 кандидатів наук, 4 докторів технічних наук, понад 80 магістерських робіт зі спеціальностей «Системний аналіз і управління» та «Інтелектуальні системи прийняття рішень». У 2018 р. вона була обрана членом-кореспондентом НАНУ за спеціальністю «Системний аналіз». Наукові результати дослідниці знайшли впровадження в численних міжнародних грантах, де Н. Д. Панкратова є керівником. Вона член міжнародних редколегій фахових журналів: ECS Journal, International Journals «Information Theories and Applications», «Information Technologies and Knowledge», «Information Content and Processing»; засновник і заступник головного редактора міжнародного журналу «Системні дослідження та інформаційні технології». Вона була ініціатором та організатором міжнародної конференції «Системний аналіз та інформаційні технології», яка після 20 років успішного функціонування в 2018 р. була трансформована у конференцію IEEE світового рівня «Системний аналіз та інтелектуальні обчислення»[1].
Основний творчий доробокАвторка та співавторка понад 600 наукових праць, 28 монографій, підручників та навчальних посібників, основні з яких
Нагороди та відзнаки
ПриміткиЛітература та джерела
|