Пам'ятник бійцям Першої кінної армії

Пам'ятник бійцям Першої кінної армії
Монумент бійцям Першої кінної армії
49°57′54″ пн. ш. 24°55′38″ сх. д.
Тип	пам'ятник
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	над трасою Київ-Львів між Хватовим та Олеськом
Архітектурний стиль	соцреалізм, сталінське бароко
Автор проєкту	скульптори В. Борисенко і К. Маєвський, архітектор А. Консулов та інженер Г. Шевчук
Архітектор	А. Консулов
Скульптор	В. Борисенко; К. Маєвський
Матеріал	метал, мідний лист
Засновано	21 грудня 1975
Будівництво	1975 — 21 грудня 1975
Встановлено	21 грудня 1975
Стан	демонтований
Пам'ятник бійцям Першої кінної армії (Україна)

Колишній радянський пропагандистський пам'ятник бійцям Першої кінної армії, що існував з 21 грудня 1975 до травня 2017[1] на високому пагорбі над дорогою Київ-Чоп між смт Олеськом та селом Хватів.

Опис

Авторами новаторського в той час скульптурного рішення були львівські скульптори — народний художник УРСР Валентин Борисенко та Казимир Маєвський, заслужений архітектор УРСР — Анатолій Консулов, конструктор — Г. Шевчук.

Виконаний силами робітників львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики та міжобласної науково-реставраційної майстерні[2]. Монумент вважався одним з найкращих у цілому СРСР, а його творці — Валентин Борисенко та Анатолій Консулов у 1978 році отримали за цей пам'ятник Шевченківську премію[3].

Скульптурну композицію утворювали два будьонівці, котрі на шалених конях мчать вперед, при цьому передній вершник обернений назад з сурмою біля уст. Експресивні фігури коней зображені в динаміці, складаючи для глядача враження, неначе вони от-от відірвуться від пагорбу. Загальні розміри монумента досягнули 27 метрів. Його було розміщено на пагорбі над шосе Львів-Київ-Москва, на місці, де була братська могила бійців Першої Кінної армії, які полягли тут у 1920 році під час збройної інтервенції більшовиків в Україну. Уночі їх освітлювали прожекторами, а знизу була мармурова стела, на якій лежали шапка, шабля та розміщувався латунний напис. Поблизу була облаштована стоянка для машин, щоб туристи мали місце для зупинки. Під самим пам'ятником проходила викладена з плитки доріжка[4].

Історія

Зі здобуттям Україною незалежності пам'ятник втратив своє значення в ідеологічному аспекті. Демонтовувати його не стали, проте й дбати не збиралися. Як наслідок, першою зникла плитка з-під доріжки під вершниками. Згодом, вкрали мармурову стелу з шаблею, а прожектори повиривали разом з землею.

У 2000-х роках прийшла черга металу.

У травні 2017 року відбувся демонтаж металевого каркаса і пам'ятник прибрали, відповідно до закону про «декомунізацію»[1].

Галерея

• 
  Вид на трасу Київ-Львів від пам'ятника
• 
  Пам'ятник у 2008 році
• 
  Пам'ятник у 2009 році
• 
  Пам'ятник після зняття мідного карбування. 2016 рік.
• 
  Залишки пам'ятника перед зносом. Квітень 2017 року.

Див. також

• Ленінопад
• Дерусифікація в Україні
• Декомунізація в Україні
• Деколонізація в Україні

Примітки

1. На Львівщині демонтували пам'ятник будьонівцям. zik.ua. ZIK. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
2. Драк, 1977.
3. Монумент Бійцям Першої Кінної Армії. geocaching.com. 8 січня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 серпня 2021.
4. Володимир Прокопів (3 листопада 2015). Вершники, що загубились в просторі та часі. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.

Джерела

• Скульптура ЛКСФ: пам'ятник бійцям Першої кінної армії. lksf.online. Процитовано 17 лютого 2023.
• Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — 80 с.

Посилання

• Володимир Рихліцький (23 квітня 2015). На Львівщині шукачі металу зруйнували пам’ятник «Олеські коні». zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 17 лютого 2023.