Палак (цар скіфів)

Палак дав.-гр. Πάλακος
Династія	Паралати
Держава	Скіфське царство
Титул	цар (грец. βασιλεὺς)
Форма влади	автократія спадкова
Попередник	Скілур
Наступник	царство захоплено Мітрідатом Понтійським
Роки правління	близько 114/113 р. до н. е. — близько 111 р. до н. е..
Біографічні дані
Рік народження	невідомо
Батько	Скілур
Мати	невідомо
Брати, сестри	Сенамотіс
дружина	невідомо
Діти	невідомо
Медіафайли у Вікісховищі

Палак (грец. Πάλακος) (до/близько 114/3 — 111) — скіфський династ, син і наступник скіфського царя Скілура[1].

Після смерті батька розпочав війну проти Херсонеса Таврійського. Громада херсонесітів, відповідно до чинної з 179 р. до н. е. угоди, звернулася за допомогою до Понтійського царства. Скерований по допомогу херсонесітам Діофант, полководець царя Мітрідата VI Евпатора, розбив війська Палака в двох компаніях, завдяки чому підкорив Понту і Херсонес, і Скіфське царство, яке було поділено на декілька територіяльних утворень і яке більше ніколи не існувало як єдина держава[2].

Зазначені події детально описані у відомому декреті херсонесітів, присвяченому Діофанту[3].

Донедавна Діофантові війни датували 110—107 роками до н. е. Наразі, після внесення відповідних змін до хронології Понтійського царства, превалює думка, що Діофантові війни датуються 114—111 роками до н. е.[4]

Етимологія імені:

• грец. Πάλακος < скіф. Palaka < д.іран. Pāδaka — укр. «Довгоногий»;[5]
• грец. Πάλακος < скіф. Palaka < вед. Pālaka- — укр. "захисник, заступник, принц, правитель".[6]
• грец. Πάλακος < скіф. Palaka < скіф. Pal — укр. "?".[7]

Примітки

1. (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. // ВДИ, 1947
2. (рос.)Ю. П. Зайцев Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). — Симферополь: Универсум, 2003.
3. (гр.)IPE, I^2, № 352
4. (рос.)Ю. Г. Виноградов Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во ІІ в. до н. э. // ВДИ, № 1, 1987
5. (рос.)С. В. Кулланда. Еще раз о скифском языке // Orientalia et Classica. Труды Института восточных культур и античности. Выпуск VI. 2005
6. (рос.) Трубачев О. Н. Indoarica в Северном Причерноморье. М.: Наука, 1999.
7. (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.

Література

• О. В. Симоненко. Палак // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 29. — ISBN 978-966-00-1142-7.