Паджала

Судно типу паджала із триногою щоглою та вітрилами танджа (деякі з них опущені та розміщені на палубі), а також кермовими веслами. Цей малюнок зроблений в 1803 році художником Вільямом Вестоллом на узбережжі австралійського Арнема, де флот човнів з Сулавесі займався збиранням трипангів. Це судно важило біля 25 тонн і було озброєне невеликими вертлюжними гарматами.

Паджала (індонез. Pajala) — традиційний безпалубний вітрильний човен з західного Південного Сулавесі, Індонезія. Використовувався переважно для риболовлі, але зараз ця назва використовується народами буги та макасари для будь-якого човна малого і середнього розміру[1].

Етимологія

Назва походить від малайського слова «jala», що означає «сітка». Префікс «pa-» є еквівалентом англійського суфікса -or/-er. Таким чином назву «pajala» можна перекласти як «рибальський човен, що використовує сітку».

Опис

Човни паджала, бл. 1937 року

Паджала — це безпалубний прибережний човен, який зазвичай має триножну щоглу з одним великим австронезійським вітрилом типу танджа. Човен, як і інші малайські човни мав загострені ніс та корму, з гостро піднятими форштевнем та ахтерштевнем[2] :22–23. Ніс і корма були схожі за формою між собоюзазвичай різко, тому що дошку різали, а не згинали. Зразки дошок обшивки свідчить про те, що він нічим не відрізнявся від традиційних човнів 1000-річної давності. Дошка обшивки вкіпились між собою по шиповим з'єднанням внутрішніми деревяними шкантами. Хоча більша частина човна була без палуби, на носі човна могла бути невеличка низька палуба[3]. При будівництві човна спочатку з дошок обшивки формувався корпус, який використовувався як каркас, в який пізніше вставлялись внутрішні ребра (шпангоути)[1]. Човен управлявся за допомогою двох кермових весел.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Horridge (2015). p. 190—191.
  2. ↑ Vuuren 1917 op.cit., e.g., Nooteboom, C. 1940: ‘Vaartuigen van Mandar’. Tijdschrift voor Indische Taal-, Land- en Volkenkunde, 80.
  3. ↑ Horridge (2015). p. 14-15.

Подальше читання

  • Liebner, Horst H. (2005), Perahu-Perahu Tradisional Nusantara: Suatu Tinjauan Perkapalan dan Pelayaran, у Edi, Sedyawati (ред.), Eksplorasi Sumberdaya Budaya Maritim, Jakarta: Pusat Riset Wilayah Laut dan Sumber Daya Nonhayati, Badan Riset Kelautan dan Perikanan; Pusat Penelitian Kemasyarakatan dan Budaya, Universitas Indonesia, с. 53—124
  • Horridge, Adrian (2015). Perahu Layar Tradisional Nusantara. Yogyakarta: Penerbit Ombak. An Indonesian translation of Horridge, Adrian (1985). The Prahu: Traditional Sailing Boat of Indonesia, second edition. Oxford: Oxford University Press.

Посилання