Павшино (Україна)

село Павшино
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Тер. громада	Мукачівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA21040150140085296
Основні дані
Населення	838
Площа	1,735 км²
Густота населення	483 осіб/км²
Поштовий індекс	89627
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	48°24′54″ пн. ш. 22°41′23″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	115 м
Місцева влада
Адреса ради	89627, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Павшино, вул. Л. Українки, 89
Карта
Павшино
Павшино
Мапа

Па́вшино — село у Мукачівській міській громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

Назва

У 1995 р. назву села Павшин було змінено на одну літеру.

Історія

Найменування села Павшино відоме приблизно з 1750 року, а раніше це поселення називалось Posahaza. Його населяли переважно німці-колоністи, яких сюди заселили у XVIII столітті місцеві земельні власники німецької династії Шенборнів.

У 1749 році тут поселилися сім'ї із Бамберга. Сюди почали приїздити ремісники, здебільшого «шлосери». Щоб доїхати на лісисте Закарпаття в час, коли найшвидшим транспортом були поштові кінні екіпажі, доводилося пережити справжню драму. Єдиним та найзручнішим для них способом пересування були… річки. Заохочувані мандрувати до маєтків Шенборнів, німці продавали своє майно, залишали лише найнеобхідніше, а за отримані гроші будували «боат», тобто саморобний човен, що більше схожий на пліт. Вантажили туди свої речі — і так спускалися по Дунаю… до Відня. Там їм платили за переселення — гульден «на голову». Це золота монета, якою із XIV століття розраховувалися в Німеччині. Якщо сім'я була багатодітною, то давали три.

Наприкінці XVII — на початку XVIII століть тут збудували дерев'яний костел для німецьких поселенців, який простояв дві сотні років. У 1901 році у Павшині було споруджено сучасний мурований храм коштом парафіян замість знесеного дерев'яного. У 1989 році відбулась внутрішня та зовнішня реконструкція святині.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер св. Йосифа де Сен-Марк, які мають свій монастир у парафіяльному будинку для жінок похилого віку.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1119 осіб, з яких 517 чоловіків та 602 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 862 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова	Відсоток
українська	49,52 %
німецька	34,25 %
угорська	13,60 %
російська	2,27 %
циганська	0,24 %

Німецький культурний центр

Розташований за кілька кроків від церкви, навпроти сільради.

Туристичне місце

• Храм побудований німцями 100 років тому
• монастир Сестер св. Йосифа де Сен-Марк
• страусина ферма

Примітки

1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Джерела

• Анна Балакир. 40 тисяч доларів за хату давали, а п'ять за вивіз мусора жаліли // Газ. по-укр. — № 92 (1844). — 17 лист. — 2015. — С. 18-19.

Посилання

• Погода в селі [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Портал «Географія»   Портал «Україна»