uk %D0%9B%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8 (%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE)

село Лавки
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Тер. громада	Мукачівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA21040150090028594
Основні дані
Засноване	936
Населення	1299
Площа	6,010 км²
Густота населення	216 осіб/км²
Поштовий індекс	89635
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	48°28′48″ пн. ш. 22°41′40″ сх. д. / 48.48000° пн. ш. 22.69444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	162 м
Водойми	Потік
Місцева влада
Адреса ради	89635, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Лавки
Карта
	Лавки
	Лавки
Мапа

Ла́вки — село у Мукачівській міській громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

Історія

В південно-західній околиці села — курган, відомий у населення під назвою Горбок. В центрі села під час риття канави для фундаменту виявлено групове поховання з тілопокладенням ІХ — ХІ століття.

Перша згадка у 1360-році як Lauka, інші назви: 1459- Luka, Lwka, 1570-Lauka.

Церква св. Миколи Чудотворця. 1891

Церкву згадують у 1692 р. як філію Лохова. В 1733 р. в селі стояла дерев'яна церква св. Миколи з одним дзвоном. Філія в Клячанові також мала дерев'яну церкву. Востаннє дерев'яну церкву згадано в шематизмі 1883 р.

Теперішня церква — типова мурована споруда, збудована стараннями пароха Юлія Чучки. Розповідають, що великою була і заслуга місцевого жителя на прізвисько Старий Бірув, який, можливо, справді був старостою села. Церкву не могли закінчити, і тоді жінка із Старого Давидкова допомогла грошима, продавши свою землю. За переказом, та жінка на власних коровах привезла матеріал на церкву.

На головному фасаді зазначені дві дати: 1862 — рік спорудження (можливо, початку спорудження) і 1982 — рік зовнішнього ремонту. Спочатку церква була вкрита шинґлами, а потім бляхою, яку змінили 1996 р.

Гарним є бароковий іконостас з іконами доброго малювання, своєрідно розмальовано стіни і стелю. Стінопис перемалювали в 1969 р. свалявцями Ю. Чубірком, П. Звіздарем, М. Циганином за священика А. Штеця. Дерев'яну каркасну одноярусну дзвіницю на бетонному фундаменті, увінчану ліхтарем з главкою та хрестом, збудували в середині 1930-х років.

Широ́кий — заповідне урочище місцевого значення в Україні. Площа 5 га. Статус отриманий згідно з рішенням облради від 31.05.1993 року. Перебуває у віданні ДП «Мукачівське ЛГ» (Мукачівське л-во, кв. 19, вид. 16, 18).

Статус присвоєно для збереження унікальної плантації субтропічної культури чаю. Урочище є цінним об'єктом для наукових досліджень.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1278 осіб, з яких 616 чоловіків та 662 жінки.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1284 особи.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	98,38 %
російська	1,31 %
угорська	0,23 %

Відомі люди

Гудивок Петро Михайлович (1936—2012) — український математик.
Кость Ярослав Васильович — солдат Збройних сил України, загинув у боях за Дебальцеве.
Росул Рустам Михайлович (1984) — солдат Державної прикордонної служби України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Гудивок Павло Павлович (1995—2021) — учасник ООС, солдат 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Помер під час виконання військового обов`язку.