П'єр Лоті

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лоті (значення).
П'єр Лоті
фр. Pierre Loti
Ім'я при народженніЛуї Марі-Жульєн Віо
фр. Louis Marie-Julien Viaud
ПсевдонімPierre Loti
Народився14 січня 1850(1850-01-14)
Рошфор[1]
Помер10 червня 1923(1923-06-10) (73 роки)
Андай[2][1]
ПохованняMaison des aïeules de Pierre Lotid
Країна Франція
Діяльністьписьменник, офіцер ВМФ, прозаїк-романіст, есеїст, автор щоденника, журналіст, письменник-мандрівник, фотограф
Alma materліцей Генріха IV і Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd
ЗакладЛе Фігаро
Мова творівфранцузька
Роки активності1875[3] — 1923[3]
ЧленствоФранцузька академія (10 червня 1923)[4] і Грецьке філологічне товариство Константинополяd
БатькоThéodore Viaudd
Брати, сестриGustave Viaudd і Marie Bond
У шлюбі зOkané-Sand і Jeanne-Amélie-Blanche Franc de Ferrièred
ДітиSamuel Viaudd
Автограф
УчасникПерша світова війна
Нагороди
CMNS: П'єр Лоті у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

П'єр Лоті (фр. Pierre Loti, справжнє ім'я — Луї Марі-Жульєн Віо (фр. Louis Marie-Julien Viaud); 14 січня 1850, Рошфор. — 10 червня 1923, Андай) — французький письменник, офіцер французького флоту. За політичними уподобаннями — тюркофіл.

Біографія

Народився у місті Рошфор, Франція. Став офіцером військового флоту та мандрував на Далекому та Близькому Сході. Це стало джерелом натхнення для написання художніх творів, сповнених екзотики та пригод. Саме це забезпечило офіцеру надзвичайну популярність у Європі, де його багато перекладали і захоплювалися (зокрема в Україні) на межі ХІХ і XX століття.

З 1891 року член Французької академії наук.

Скандальну славу письменник має у Болгарії, оскільки під час Балканських воєн написав низку статей на підтримку Османської імперії, в яких захищав чесноти османів, а війну Болгарії проти Османської імперії називав не інакше як хижацькою. У відповідь болгарський поет Іван Вазов написав вірш «На Пиер Лоти» (листопад 1912). Щоправда, це не похитнуло тюркофільських поглядів письменника, що принесло йому особливу пошану надалі в самій Туреччині.

Твори Лоті перекладала українською мовою Ольга Косач-Кривинюк.

Твори

  • 1879 — Aziyadé, романтична історія кохання французького офіцера та красивої турчанки;
  • 1881 — Le Roman d'un spahi, перший роман, підписаний ім'ям «П'єр Лоті»; дія відбувається у Сенегалі;
  • 1882 — Le Mariage de Loti (Rarahu)
  • 1883 — Trois journées de guerre en Annam
  • 1883 — Mon frère Yves
  • 1886 — Pêcheur d'Islande, винятково успішний роман;[7][1]
  • 1887 — Madame Chrysanthème, також успішний роман;
  • 1890 — Au Maroc и Le Roman d'un enfant,[8] автобіографічний текст, у якому автор розповідає про власне дитинство;
  • 1892 — Fantôme d'Orient
  • 1897 — Ramuntcho — «Рамунчо», роман про молодого контрабандиста з Країни Басків;
  • 1906 — Les Désenchantées, ще один популярний роман;
  • 1918 — L'Horreur allemande, Les Massacres d'Arménie
  • 1919 — Prime jeunesse

Переклади українською

  • Льоті Петро, Рыбак исляндскій. Львів, 1893.
  • Лоті П. Ісляндський рибалка. Пер. Н.Ю. Трикулівської-Дубровської. Передм. П.С. Когана. Х., "Український робітник" (1928) XIII, 204 c.
  • Лоті П. Допоки житиму. Пер. з фр. Степан Пінчук.- К.: Молодь, 1991.- 160 с.

Примітки

  1. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118780522 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б RKDartists
  4. ↑ Французька академія — 1635.
  5. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  7. ↑ Текст на Pêcheur d'Islande. fr.wikisource. Процитовано 2 вересня 2008.
  8. ↑ Текст Le Roman d'un enfant. fr.wikisource. Процитовано 2 вересня 2008.