Острови космосу

«Острови космосу»
англ. Islands of Space
Жанрнаукова фантастика
Формароман Редагувати інформацію у Вікіданих
АвторДжон Вуд Кемпбелл
Моваанглійська мова
Опубліковано1957 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
ВидавництвоFantasy Press
Видання1957
Попередній твір«Чорна зірка проминає»
Наступний твір«Завойовники з безкінечності»
«Острови космосу» були спочатку опубліковані на сторінках журналу Amazing Stories Quarterly влітку 1931 року.

«Острови космосу» (англ. Islands of Space) — науково-фантастичний роман американського письменника Джона Вуда Кемпбелла. Вперше опублікована окремою книгою в 1957 році видавництвом Fantasy Press тиражем 1 417 примірників. Роман спочатку з'явився в журналі Amazing Stories Quarterly; текст був «розширено відредагований» для публікації книги Ллойдом Артуром Ешбахом та затверджений Кемпбеллом[1]. Видання в м'якій обкладинці було опубліковано Ейс Букс у 1966 році. У 1973 році «Острови» були включені до збірки романів «Акрот, Вейд та Морі». У 1967 році вийшов німецький переклад роману під назвою «Kosmische Kreuzfahrt», а в 1976 році — італійський («Isole nello spazio»)[2].

Зазвичай роману «Острови космосу» приписують введення до наукової фантастики понять «гіперпростір» та «двигун викривлення»[3][4].

Сюжет

Роман розповідає про пригоди чотирьох друзів: Аркота, Морі, Вейда та Фаллера.

Відгуки

Еверетт Ф. Блайлер описував оригінальний текст як «занадто перевантажений непотрібною (хоч й іноді геніальною) експозицією, тому [він] практично нечитабельний, [зі] слабким сюжетом та оригінальністю, і [присутні] кліше в сюжеті роману»[1].

Теодор Стерджон, переглянувши видання Fantasy Press, пише: «Це справді паршива книга», виправдовуючи свої слова відсутністю яскравих персонажів, напруги та сюжету як такого, а також стиль написання «такий, мов би висушено пурпурну кров одинокого фана журналу». «АЛЕ», — продовжував він, — «Острови — це подорож далеко за межі марвелівського де-інде, де ... ріг опушення технологічної та механічної матерії, як реальної, так і екстраполярної, виливається величезним і залишеним, [і] розповідь, яка не виглядала правильною без його науки — найчистіша і майже рідкісна форма наукової фантастики». Стерджон зробив висновок: «Настав час і минув часу для [наукової фантастики] наповнити себе багатою некривавою старою космічною оперою[5]». Пітер Шуйлер Міллер писав, що книжкова версія «була ретельно модернізована, [але] вона старомодна. Це також дуже характерно для найкращої «жорсткої» наукової фантастики того часу[6]». Також вважається, що це перше використання терміна «Жорстка наукова фантастика» у друкованій літературі[7].

Примітки

  1. ↑ а б Everett F. Bleiler, Science-Fiction: The Gernsback Years, Kent State University Press, 1998, p.52-54
  2. ↑ ISFDB publishing history
  3. ↑ J. Gardiner, "Warp Drive - From Imagination to Reality", Journal of the British Interplanetary Society, vol. 61, p. 353-357 (2008)
  4. ↑ Brian Stableford, Historical Dictionary of Science Fiction Literature, Scarecrow Press, 2004, p.168
  5. ↑ "On Hand: A Book", Venture Science Fiction, November 1957, p.82
  6. ↑ "The Reference Library", Astounding Science Fiction, November 1957, p.143
  7. ↑ Westfahl, Gary (28 лютого 1996). Introduction. Cosmic Engineers: A Study of Hard Science Fiction (Contributions to the Study of Science Fiction and Fantasy). Greenwood Press. с. 2. ISBN 0-313-29727-4. Процитовано 7 жовтня 2007. hard science fiction ... the term was first used by P. Schuyler Miller in 1957

Джерела

Посилання