|
Осерське графство
Осерське графство (фр. Comté d'Auxerre) — середньовічне феодальне володіння в сучасній центральній Франції зі столицею в місті Осер. Графство протягом більшості часу свого існування входило до складу Бургундського герцогства. ІсторіяПершим відомим графом є сподвижник Карла Великого Герменольд, який отримав від короля франків Осер у 771 році[1]. Після нього було декілька інших графів, а в 859 році король Західної Франкії Карл Лисий передав Осерське графство своєму двоюрідному брату Конраду II. Останній підняв повстання і його було позбавлено графства, яке натомість було надано графу Паризькому Роберту Сильному . Після смерті Роберта в 866 році, усі його титули перейшли до Гуго Абата, який також був братом Конрада II. Гуго довірив Осер уповноваженому графу Гірбольду, а потім віддав його як придане своїй племінниці Аделаїді, яка вийшла заміж за герцога Бургундського Річарда I. Надалі Річард і наступні герцоги Бургундські призначили в Осері віконтів, першим з яких був певний Рейнард. Протягом другої половини X століття графи Осерські невідомі. В той же час два єпископи Осерські де-факто перебирали на себе цю функцію. Перший — Еріберт, зведений брат герцога франків Гуго Капета, а другий — Гуго де Шалон. Епископи благоволили робертинам які отримували в графстві території. Зрештою графство повернулося до капетингів, і на початку XI століття король Роберт II Побожний віддав його як посаг своїй доньці Аделаїді, яка вийшла заміж за Рено I Неверського. Останній став спадковим графом Осерським і Неверським і почав конфліктувати з осерським єпископом[2]. Протягом наступних двох з половиною століть Осерське і Неверське графства залишалися під єдиною владою, аж до смерті графині Матильди II у 1262 році[2]. Її три доньки розділили спадок між собою і Осерське графство отримала Алікс, одружена з Жаном I Шалонським. У 1370 році Жан IV Шалонський продав Осерське графство королю Франції[2], який включив графство до складу королівського домену і зробив на його території королівський бейлівік. У 1435 році за Аррасським мирним договором між королем Франції Карлом VII і герцогом Бургундії Філіпом III Добрим, Осер було віднесено до Бургундського герцогства, яке, в свою чергу, було остаточно приєднано до Французького королівства, як королівський апанаж[2]. У 1477 році Жан Рапін став першим губернатором, призначеним королем Франції. Осерське віконтствоОсерське віконтство з'явилось приблизно в 900 році[3] з призначенням Ренара[4] або Рейнара[5][6] Річардом І, герцогом Бургундським і графом Осерським з 888 року. Віконт Ренар був братом Манассеса I Шалонського, видатної особи та союзника Річарда Бургундського. Він втрутився в призначення єпископа міста[4], Жерана, а пізніше вступив з єпископом у конфлікт через конфіскацію церковних земель Гі та Нарсі. Наприкінці XII ст століття Осерське віконтство знаходилось в руках сера Наржо де Тусі, який став останнім віконтом в історії Осера[3]. Після нього титул віконта Осерського не використовувався або приєднувався до титулу графа[7]. Згодом управління було доручено судовим виконавцям[3]. У місцевій топоніміці площа Плас-де-Веен біля графського замку в місті Осер отримала свою назву від спотвореного слова віконт — «véen»[8]. Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
